«Емоційно найважче – бачити сльози дітей, їхнє прощання з батьками», – о. Тарас Михальчук

Що найважче для  керівника Центру військового капеланства Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Тараса Михальчука? І що дає йому силу в служінні? 

Про це священник розповів в інтерв’ю Архиєпархіальному сайту. 

«Найважче для мене – це почути звістку про загибель когось із моїх друзів. А як капелан, який присутній на дуже багатьох похованнях, емоційно найважче – бачити сльози дітей, їхнє прощання з батьками. Треба мати велику віру, щоб підійти до цієї дитинки, обійняти її і сказати, що твій тато – Герой. Для священника, який вже має немалий досвід служіння – це досі виклик. Але, поза тим, час показує, що Бог завжди дає сили і Він ніколи не залишає ні ці родини, ні цих дітей», – розповів о. Тарас Михальчук.

Також священник поділився власним досвідом, що допомагає йому не занепадати духом після всього побаченого.

«Дар віри, яку Господь дає християнину, дозволяє жити “життя тепер”. А життя тепер – це бачити красу, навіть посеред війни, помічати цінне, відчувати дружбу, любов, моменти, які, незважаючи на ні що, говорять нам про велич людини. Коли твої друзі-військові, навіть у тому пеклі, де зараз перебувають, зберегли в собі віру, живуть із Богом, вміють дякувати, радіти життю, знаходять час для молитви – ти розумієш, що це Бог дозволяє тобі бачити велич і красу людей, навіть коли здається, що це неможливо. Воїн-десантник, який сказав мені, що на війні знайшов Бога – свого найкращого друга – і якби не Він, то сьогодні б зі мною не говорив, бо в житті було стільки небезпечних ситуацій. Ці історії неймовірні і всі вони про віру», – розповів о. Тарас Михальчук.

Священник переконаний, що українці вже перемогли, питання лише в тому, коли окупант буде остаточно вигнаний з нашої землі.

«А перемогли ми своєю волею, внутрішнім бажанням перемогти. “Воля або смерть” – це гасло нас характеризує, ми бачимо його у наших захисниках. А також – віра, надія і любов – чесноти, які дуже їм притаманні. Бо вони справді вірять, навіть в окопах мають маленькі храми, вони щиро надіються на Бога і вони люблять свою країну, свої сім’ї, своїх людей. Це мотивує їх боротися мужньо і безстрашно, навіть віддаючи за це свої життя. А якщо в людей така мотивація, то цю країну ніхто не зможе перемогти», – впевнений о. Тарас Михальчук.