Неперевершений письменник Еріх Марія Ремарк сказав: «Жодна людина не може стати більш чужою, аніж та, яку ти в минулому любив». Можливо, в ідеальному світі, де немає місця брехні, любов завжди перемагає, цитуючи усі повчальні фрази Бога, а людина ніколи не залишається самотньою. Проте, ми зовсім не живемо у світі ілюзій. У нашому філософсько-духовному вимірі чарівний замок в одну мить може перетворитись на болото, карета на гарбуз, принцеса на жебрачку, а принц стає негідником… І тоді всі історії про кохання та прощення, історії про вічність стосунків та вірність видаються наївними вигадками невиправних романтиків. Але якщо вам хочеться відволіктись від буденності, раджу переглянути старий, але від того не менш дивовижний, фільм «Куди приводять мрії».
«Куди приводять мрії», також «Де живуть мрії» (англ. «What Dreams May Come», 1998 р.) – фантастична мелодрама Вінсента Ворда, відзнята за мотивами однойменної книги Річарда Метісона. Фільм удостоєний премії «Оскар» за кращі візуальні ефекти. Головні ролі у кінострічці виконали талановиті актори Робін Вільямс, Аннабелла Шиорра, Куба Гудінг та інші.
Сюжет фільму дуже драматичний, сповнений містичних поворотів і меланхолійності. Лікар-педіатр Кріс Нільсен (Робін Вільямс) і художниця Енні (Аннабелла Шиорра) познайомилися на відпочинку. Закохавшись, вони стали щасливою парою, а згодом – сім’єю, виховуючи сина та доньку. Але в один день вони втрачають одразу обох дітей, які потрапили в страшну автокатастрофу. Енні впадає у глибоку депресію, а Кріс намагається забутися, працюючи дитячим лікарем. Проте, невдовзі він також гине в автокатастрофі та потрапляє в рай. Енні не витримує тягар самотності, покінчує життя самогубством –і опиняється в пеклі…
Це історія про те, що рай без коханої людини нічого не вартий; опис мандрів чоловіка у пекло , щоб визволити жінку, яка стала для нього не просто дружиною, але й найкращим другом, віддзеркаленням усіх його чеснот.
Фільм демонструє нам те, як чудово іноді робити божевільні вчинки заради добра, заради справедливості; як прекрасно жити, коли тобі є що втрачати. Автори майстерно потрактували поняття «пекла». Як бачимо, пекло – це не тільки вогонь та смола, але й марно прожите життя . А головне – іноді хороші люди самі, цеглина за цеглиною, вибудовують своє царство темряви, бо не можуть себе пробачити.
Зрештою, Кріс знаходить Енні, але вона не одразу його впізнає. Чи зможе він врятувати дружину від самої себе, чи будуть вони щасливі? Все вирішить один момент, незабутній спогад і почуття, які ніколи не зникають, навіть коли людина перетворюється в попіл…
Американські кінокритики назвали цей фільм беззаперечним кіношедевром. Мене вразила акторська гра Робіна Вільямса, який наче розчинився у своєму персонажі. Навіть якщо це казка, то дуже повчальна, така, яка примушує серце знову і знову пригадувати, для чого воно б’ється і кому служить.
Загалом фільм має альтернативне завершення. «Я знайшов тебе в пеклі… В Нью-Джерсі знайду й поготів», – ці слова головного героя своїй дружині стали нагадуванням про те, що після смерті залишається лише одна дорога – не зрадити своїй мрії…
Лідія Батіг