Cьогодні, у неділю 12 липня, Церква вшановує пам’ять святих верховних апп. Петра і Павла. За словами св. Кипріяна, в Римі, святі апостоли Петро і Павло прийняли мученицьку смерть, щоб голова святости спочила там, де була голова ідолопоклонства. З нагоди їхнього свята пропонуємо Вам дізнатися цікаві факти про життя також і апостола Павла. Про апостола Петра прочитати можна тут.
- Гонитель християн з Тарсу. Святий Павло, до навернення – Савло, походив з покоління Веніямина. Він народився у Тарсі, головному місті Киликії. Батько послав його до Єрусалиму, де він виховувався в школі славного Гамалиїла, шанованого законовчителя. Молодий Савло всотав від нього усі знання, від найпростіших аж до пояснення Мойсеєвого закону. Згодом Савло долучився до фарисеїв, про яких ходила слава, що вони найвірніше зберігають усі Мойсеєві приписи. І справді, про людське око вони дотримувалися тих приписів, але в нутрі свого серця були найбільшими безвірками, і стали найзлішими ворогами Христа Спасителя та Його науки, що противилася зовнішньому дотриманні закону і плекала віру не про людське око, а таку, що випливає із глибини серця. Тому й Савло не пізнав світло правди, а молодий, гордий зі своєї вчености і засліплений цим став найревнішим ворогом і гонителем тих, хто повірив у Христа Спасителя. Він був при тому, коли каменували Стефана, і навіть стеріг одяг тих, хто убивав диякона, він чув останню молитву святого первомученика. Саме тій молитві він завдячує своє навернення, бо, як зауважує святий Августин, “ми не бачили б Павла серед святих, якщо б за нього не молився первомученик Стефан”.
- Зустріч з Христом у дорозі до Дамаску, що змінила його життя. В 34 році Савл був направлений в Дамаск за дорученням першосвященників віддати на муки християн, які там переховувалися. І по дорозі туди, з ним трапилась подія, яка змінила все життя Савла. Коли він наблизився до Дамаску, його осяяло Божественне Світло. Всі воїни, які супроводжували його впали на коліна і він почув голос, що говорив: «Савле! Савле! навіщо ти гониш Мене?» Савл запитав: «Хто Ти, Господи?» Голос відповів: «Я Ісус, Якого ти гониш. Але встань і стань на ноги твої; бо Я для того і явився тобі, щоб поставити тебе служителем того, що ти бачив і що Я відкрию тобі» (Книга Діянь, 26, 13-16). Супутники Савла чули голос, але не могли розібрати слів. Савл осліп від Божого світла і за велінням Господнім попрямував в Дамаск, де жив апостол Ананія, якому у видінні було відкрито, щоб він пішов на «вулицю Пряму, запитав в Іудиному будинку тарсянина, на ім`я Савл» (Книга Діянь 9,11). Ананія повинен був покласти на нього руки, щоб той прозрів, коли виконали це веління, Савл прозрів, прийняв святе Хрещення і був названий Павлом.
- Святий Павло став учасником першого Собору в Єрусалимі. Він був серед учасників першого Собору апостолів у Єрусалимі. Безперестанку проповідуючи Євангеліє, апостол переносив багато скорбот і страждань, тричі тонув корабель, на якому він плив, його били палками і побивали камінням. Проповідуючи в Македонії, апостол Павло був схоплений і відведений в темницю. Але і в кайданах він продовжував молитись і славити Бога. Та раптом, опівночі фундамент темничної споруди затремтів, відчинилися двері і кайдани розсипались.
- Був відправлений на суд до Кесаря. Повернувшись зі своєї третьої місіонерської подорожі в Єрусалим, апостол Павло був схоплений іудеями, і як римський громадянин відправлений на суд до Кесаря.
- Павло перебував у єдності з апостолом Петром. У Римі апостол Павло допомагав апостолу Петру просвіщати римлян світлом Христової віри, за що і був осуджений до смерті. Святому апостолу Павлу відсікли мечем голову. Тоді ж поряд з ним стояв і святий Павло. Ці два апостоли мають більшу силу, як Нерон зі своїм військом, їхня зброя – правда і любов, якими вони здобувають світ.
- Обидва апостоли сиділи разом у в’язниці.
Обидва верховні апостоли у в’язниці, в кайданах, продовжували проповідувати слово Боже.
- Святий Павло написав у в’язниці Друге послання до Тимотея і Послання до ефесян.
- Помер мученицькою смертю. П’ять разів його бичували жиди, три рази били різками, каменували, тричі він потрапляв у кораблетрощі. Зневага, образи, нужда, голод, постійні подорожі пустелями, морями, озерами, горами – все це не підірвали його любови до Христа Спасителя. Він міг тепер сміливо сказати:“…час мого відходу настав. Я боровся доброю борнею, скічнив біг – віру зберіг. Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя;та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на Його появу” (2 Тим. 4, 6-8).
- Тіло святого Павла поховали при Остійській дорозі. Голови обох верховних апостолів спочивають у Латеранській церкві. Одна частина мощей святого Павла спочиває у храмі святого Петра, а друга за містом, де спочатку було поховано його тіло, – у храмі святого Павла.
- Святий Августин про святого Павла. “Його попереднє життя, – пише святий Августин, – вело його просто до погибелі, якщо б незвичайна Божа благодать, якої він не був гідний, не спасла його”. І тоді, коли влада, сила і затятість Савла сягнула вершин, Господь, як каже святий Йоан Золотоустий, кидає його в порох, щоб упокорити його гордість;скаженого вовка перетворює на смиренне ягня, з гонителя робить мужнього проповідника Христової науки.
Джерело: І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2019
Підготувала Христина Кутнів
Повязані записи
