Моторошна темрява і зловіща тиша… В цю, без сумнівів, найстрашнішу ніч року, вулиці сповнені нечистю, яка лякає перехожих… Вампіри, зомбі, привиди і демони – саме вони є одвічними супутниками Хелловіну. Таке враження, ніби перед очима постає кадр із якоїсь голівудської «страшилки». А що ми знаємо про це неоднозначне свято?
Святкування припадає в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Хоча Хелловін вважається, насамперед, американським святом, щороку його відзначає дедалі більше людей у різних країнах. Проте, багато хто з них не знає про язичницьке походження атрибутів і звичаїв Хелловіну, які переважно пов’язані з надприродними істотами й окультними силами.
Хелловін – свято англомовних країн, яке з кожним роком набуває все більшої популярності в Україні. Чорні й помаранчеві кольори, гарбузи-підсвічники, різноманітні костюми, пронизливі сюжети страшних історій – приблизно такі асоціації виникають, коли ми роздумуємо над змістовним наповненням цього дня… Насправді, за багаторічну історію свого існування свято обросло багатьма легендами, традиціями, казками і навіть назвами. Мало хто знає, що в деяких країнах його називають Днем реформації, Кельтським Новим роком або Днем мертвих.
В «Енциклопедії американського фольклору» сказано: «В основі Хелловіну лежить контакт із духовними силами, більшість з яких лякають або погрожують». І сьогодні, по цілому світу, люди у дні цих святкувань намагаються встановити зв’язок, як вони думають, з духами померлих.
Слід зауважити, що свято Хелловіну виникло в дохристиянські часи серед кельтських племен, що населяли території сучасної Британії, Ірландії і північної Франції.
У кельтів існувала традиція святкувати початок кожної пори року. Саме тому на 31 жовтня випадає найголовніше кельтське свято Самхейн (Samhain). Згідно з давніми віруваннями, в цей день відкривалася межа між світом живих і мертвих. Кельти надавали цьому звичаю великого значення, аби не стати жертвою тіней мертвих, вони виряджалися у звірині шкури, гасили вогнища у своїх домівках і усім своїм виглядом намагалися відлякати привидів. Звідси й традиція із перевдяганням.
Свято, подібне Хелловіну, існувало і у Київській Русі. Воно називалося Навій День (від старослов’янського «навь» – мертвець, небіжчик, покійний, померлий) або Проводи і святкувалося навесні.
Християнська Церква довго боролися зі старими могутніми богами, але, на жаль, язичники продовжували відзначати свої споконвічні свята, незважаючи на заборони і гоніння.
З 835 року за указом папи Римського Боніфація IV Західна Церква почала святкувати День всіх Святих (1 листопада). А ніч напередодні свята – ніч Самхейна – на середньовічній англійській мові отримала назву «All Hallow’s Eve», або просто (Hallow E’en). Отже, дати цих двох свят співпали – День всіх Святих почали святкувати за звичаєм Самхейна, а от звичай бешкетувати в цей день був привезений в США ірландськими та шотландськими емігрантами. Загалом свято у всій своїй «красі» із США розповсюдилось по цілому світу за допомогою фільмів та реклами.
Святкування днів подібних «Хелловіну» у сучасну добу Церква сприймає як свідчення духовної катастрофи у суспільстві. Завжди в історії буває так, що більш розвинуті цивілізації чи народи поглинають менш розвинуті. Точно таким самим чином до нас прийшли і такі свята, як Хелловін та День Святого Валентина. Сильні чужоземні традиції поглинають, чи принаймні впевнено починають поглинати нашу власну українську ідентичність. І це надзвичайно лякає, адже українські традиційні свята є частиною душі нашого народу. Сподіваємося, вона не залишиться незвіданою, а головне – забутою.
«Як тільки сонце поступиться місцем сутінкам, коли настане ніч, в яку навіть святим дозволяється бешкетувати, у «Метро» збереться увесь цвіт нечистої сили. «Наймагічніша ніч року чекає на Тебе!!!». Отаке оголошення зустрів у соцмережі… На перший погляд – нічого надзвичайного. Заклик клубу на чергову тематичну вечірку: трохи гумору, трохи інтриги, трохи святотатства… Такий же і Хелловін. Для багатьох людей у світі – це радісне торжество (особливо для дітлахів у США). Але чи таке воно насправді? Найбільша загроза для нашої духовності, яку несе це «свято» полягає у дуже підступній речі – підміні понять» – розповів о. Назарій Лозинський, благочинний академічного храму свят. Іоана Золотоустого УПЦ КП.
Далі о. Назарій окреслив кілька гасел, які символізують таку підміну понять.
«Святим дозволяється бешкетувати». Я добра людина, не роблю нікому поганого, просто час від часу веселюсь і бешкетую з друзями. Вип’ю трохи зайвого алкоголю, палитиму цигарки, може трохи «травки», покепкую з друзів, знайду когось для плотської розваги. От і все. А що тут такого, адже і святі іноді бешкетують.
«Збереться увесь світ нечистої сили». Вони ж усі такі кумедні, веселі, радісні, прикольні. Оці всі упирі, відьми, перевертні, русалки, чорти та інша нечисть. Чого їх боятись? Це ж друзі! З ними можна гарно провести час.
«Наймагічніша ніч року». Можна побавитись у магію, відчути себе володарем світу, творцем життя, поспілкуватись з духами, а якщо пощастить і зі самим дияволом…
Саме так у свідомості молоді та дітей поволі, але впевнено, природний і вроджений страх перед гріхом, перед злом, перед усіма негативними проявами потойбіччя замінюється на гру і пустощі. Те, чого насправді має боятись людина – диявол і його темний світ – стає так близько, що до нього зникає імунітет душі. «Диявол і його слуги насправді не погані, жодної шкоди вони мені не приносять», — така думка у серці приглушує тверезий внутрішній голос. І коли дійсно прийде час для приходу у світ антихриста, то цей світ буде повністю готовий прийняти його, бо не віритиме в його реальність і реальну загрозу. А коли зрозуміє, що сталось, буде надто пізно. Проте, нічого з цим не зробимо. Цей час має настати. І ми можемо ще стати його свідками і учасниками…», – наголошує о. Назарій Лозинський.
«Хелловін, а точніше нинішній варіант його святкування, – повне торжество постмодерного нігілізму і неправильного розуміння свободи вибору. Люди, які на Хеллоуін відвідують вечірки, одягаючись при цьому в костюми нечисті, дуже нагадують мені тих, котрі на цих виборах проголосували за фейкові псевдопартії. «По приколу»… Але оце «по приколу» в час війни є злочином. Так само і «по приколу», не вкладаючи в це «сакрального» сенсу, але все-таки дотикаючись до світу нечисті, свідомо чи несвідомо, «лиємо воду на млин» відвічного ворога людства. Адже саме йому дуже потрібно і вигідно заперечити власне існування, звести все до невинного культурологічного акту, чи просто жарту. Однак, якщо ми християни, то мусимо жити по-євангельськи: «Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого»», – Володимир Мамчин, семінарист Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ.
Не можемо оминути ще один атрибут Хелловіну, який мав вагомий релігійний підтекст. Це стосується всім відомої традиції майструвати страхітливі ліхтарі з гарбузів зі свічкою всередині, походження її також описується легендою. Відповідно до неї, ірландський коваль на ім’я Джек зумів двічі обдурити самого диявола і взяти з нього обіцянку відмовитися від посягання на його душу, що убезпечувало коваля від потрапляння після смерті в пекло. Але не потрапив він і у рай, тому змушений був поневірятися по землі в очікуванні Судного дня. Свій шлях Джек висвітлює шматочком вугілля, ховаючи його від негоди всередині порожнього гарбуза. Англійською гарбуз зі свічкою всередині так і називається: Jack-o-Lantern, що означає «ліхтар Джека». Головні кольори свята: чорний – символізує смерть і темінь ночі, помаранчевий – збір урожаю в минаючому році.
Отже, дружба з монстрами… солодощі, щоб задобрити злих духів… костюми, щоб демони сприймали нас за своїх. Таким є стереотипне розуміння цього свята. Та насправді, в цю ніч справджується хитрий план зла – обхитрити нас, задобрити, відволікти нашу пильність. Звісно, усі ми сприймаємо Хелловін як розвагу. Але подумайте, чи не суперечить ця розвага нашим християнським принципам та ідеалам, усім прекрасним традиціям українського народу, про які ми навіть не думаємо. І чи для нас, таких сильних та незалежних, не буде зайвим підкорятися новим течіям масової культури. Врешті, вони зорієнтовані на те, щоб позбавити людину свого «Я». Проте, святкувати чи не святкувати Хелловін – вибір кожного. Найважливіше, ви можете бути монстром один вечір, але не забувайте залишатися людьми протягом цілого року. І як кажуть: «Гаманець чи життя?».
Цікаві факти про Хелловін:
– Одним із символів Хелловіну в США є чорна кішка.
– За статистикою щороку на Хелловін продається цукерок та інших солодощів більш ніж на 2 мільярди доларів.
– В деяких країнах спеціально до Хелловіну вирощуються гігантські сорти гарбузів, так як попит на цей городній овоч у свято дуже великий, адже кожен хоче власними руками вирізати найоригінальніший ліхтар з гарбуза і виставити його за своїм вікном, щоб він відганяв від житла злих духів.
Лідія Батіг
До теми: “Хеловін”: чужа ідентичність і вимір псевдоцінностей
Альтернатива Хелловіну у Львові: молодіжні чування за прославу митрополита Андрея Шептицього
Повязані записи
