Про те як зустрічає Бога у повсякденній медичній праці розповів у інтерв’ю “The Ukrainians” завідувач відділення першої хірургії Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Гнат Герич. Зараз доводиться працювати в умовах постійної напруги, адже до лікарні дуже багато прибуває поранених цивільних людей із точок нашої країни, де точаться запеклі бої.
Однак, навіть серед таких непростих обставин, трапляються випадки, коли у медичній практиці явно бачиш Божу руку.
” Стаються такі операції, коли робиш буквально все, що треба, однак людина помирає. І тоді ти розумієш, що є якийсь зовнішній вплив, який від тебе не залежить. Інколи навпаки: здавалося б, патова ситуація, коли за всіма науковими канонами і з власного досвіду цей випадок — не до життя, а людина дуже сильно бореться і виживає. Це дає розуміння, що існують якісь вищі сили, однозначно Бог, який допомагає, але частину відповідальності покладає на плечі лікаря. Трапляються моменти, коли раптово приходять ідеї, слова. Не раз ловив себе на думці, що не можу пригадати, де я це чув, де навчився, а потім гортаю літературу і отримую підтвердження спонтанних ідей. Тому я однозначно вірю, що є Бог, який у цьому всьому порядкує”.
Джерело: The Ukrainians
Повязані записи
