Команда сайту «Духовна велич Львова» продовжує ознайомлювати своїх читачів із хоровими колективами міста. Наразі маємо унікальну можливість глибше зануритись у красу церковного співу через виконання Клиросного хору священиків Львівської Митрополії УГКЦ – «Глас». Діяльність колективу – доволі неординарна, і не тільки через особливий склад учасників. Про пошуки репертуару, цінності і особливості духовного співу говоримо із керівником хору, сотрудником парафії Різдва Пресвятої Богородиці, отцем Русланом Грехом.
Ідея та склад хору
Хор «Глас» розпочав свою діяльність у 2011 році, з ініціативи та благословення владики Венедикта. «Ідея хору визрівала в мене дуже давно,оскільки під час навчання у Львівській духовній семінарії Святого Духа УГКЦ я керував октетом семінаристів. Почав відкривати для себе, що церковний спів має дуже глибоке коріння. Те, що ми сьогодні чуємо у храмі, має дуже недавнє походження. У більшості це відходить від традиції церковного співу. А ранню спадщину зазвичай представляють в архівній манері, через дослідження стародавніх книг, їх нумерацію. Тому найперше нам хотілося відродити надбання старовини. Безумовно, хтось може не погоджуватись з тим, як ми співаємо. Очевидно, що наш спів є сучасним, адже ми є представниками зовсім іншої епохи. Ми не знаємо, як співали давніше, тому робимо це, як вміємо», – розповідає отець Руслан. Учасники колективу священики та священнослужителі: о. Руслан Грех, о. Тарас Островський, о. Юрій Остапюк, о. Тарас Байцар, о. Роман Білецький, о. Ігор Підківка, диякон Назарій Ярунів, іподиякон Іван Міщенко, іподиякон Петро Заблоцький. Щодо музичної освіченості, то серед учасників є певний баланс – дехто з учасників не навчався у музичній школі чи іншому спеціалізованому закладі, а є такі, що мають у своєму доробку завершену консерваторію чи спеціальні студії церковного співу у Греції.
«Зараз маємо певну проблему, оскільки змінюється склад хору. Кожен колектив переживає подібний кризовий період. Хоча змінюється склад, проте у нас нема минулих і теперішніх учасників, всі – наші. Також просимо про молитву, щоб ми вийшли успішно з цих труднощів», – зазначив отець Руслан.
Репертуар і доробок колективу
За словами отця Руслана в Україні збереглася унікальна традиція церковного співу: «У нас цікава традиція співу, із XVI
століття, ми маємо нотолінійні записи, які ще називаються квадратною нотацією. У Росії чи Вірменії нема чогось подібного. Там значно пізніше прийшло нотолінійне письмо, оскільки ми є ближчими до Європи. Ще у той час, коли піснеспіви записувались, вони були на слуху. Під час переписування на ноти, можливо, щось втратилось, але сьогодні можемо все легко розшифровувати. Російські вчені, які беруться за розшифрування, покладаються на наші письмена». Тому мова виконання зазвичай – церковнослов’янська. У доробку хору вже є два диски – «Предсущий Явився» (виконання Богородичних догматів), а також «Христос рождається, славіте!» (напіви різдвяних Богослужінь).
«Перші два диски ми записали церковною монодією, тобто одноголосим співом, хоча він не зовсім є одноголосним, адже один голос співає, а є інший, який підтримує гармонію. Цей другий голос для того, щоб для сучасного слухача краще і зрозуміліше звучало співане», – наголошує отець Руслан.
Наразі колектив працює над записом ще одного диска, через який слухач зможе ознайомитись із творами греко-католицьких авторів у звучанні чотирьох голосів.
Унікальність священичого хору, його завдання і місія
Однією із особливостей «Гласу» є його учасники, що, безумовно, відрізняє колектив від мирянських церковних хорів.
«Хор не є присвячений для Богослужінь, оскільки серед його учасників є священики, які повинні у цей час служити. Тому беремо участь у заходах поза богослужіннями, але стараємось компонувати молитовні зустрічі. Ми співаємо, пояснюємо, робимо духовні роздуми. Можемо, наприклад, заспівати Вечірню, але, переважно, у Богослужіннях не беремо участі», – розповідає отець Руслан.
Одна з основних місій хору – передати по-сучасному старовинні піснеспіви і заохотити через них до молитви сьогоднішнього християнина. Проте у цьому переданні варто дотримуватись певних меж. Отець Руслан наводить думку російського композитора Олександра Кастальського: «Хотілося б, щоб богослужбовий спів відрізнявся від світського, як церковні ризи від світської одежі». Тому ще одне завдання «Гласу» – зробити стародавній богослужбовий спів доступним і цікавим і для професійних музикантів, і для тих, хто не має музичної освіти. «Розуміємо, що не завжди можна повністю зрозуміти тексти піснеспівів. Часто ставлю собі запитання, чи варто. Можливо, деякі речі треба сприймати інтуїтивно. Тому у хорі не дуже концентруємо увагу на пошуках автентичності співу, лише думаємо, як правильно подати його сучасному слухачеві», – наголосив отець Руслан Грех.
Юліана Лавриш
Повязані записи
