Місіонерство в сучасному світі трансформується та набуває нового вигляду. Проповідь в Фейсбуці, онлайн-Літургія, чи священик у Тік-Тоці – все це, мабуть, вже нікого не здивує, але однозначно зацікавить. Ієромонах Кипріан (Лозинський) – один із тих, хто активно використовує у своєму служінні сучасні засоби комунікації. Отож, розпитаємо в отця про його блогерство у Тік-Тоці, сучасне проповідництво та про те, як за допомогою Мережі він приводить молодь до Церкви.
Ієромонах Кипріан (Лозинський) є деканом богословського факультету Львівської православної богословської академії ПЦУ, настоятелем Академічного храму св. Іоана Золотоустого, а нещодавно священик почав вести власний Тік-Ток.
Отче, розкажіть, як зародилась ідея блогерства у Тік-Тоці та чому обрали саме цю соціальну мережу?
Служіння священика вимагає місіонерської діяльності. Вона була однією з вимог Ісуса Христа, коли він сказав: «Ідіть і навчайте всі народи». Ісус не давав їм це, як пропозицію, а саме, як вказівку. Звичайно, що в різні часи та періоди ця можливість навчати була різною, і можливості для цього теж були різні. Був період, коли апостоли ходили з проповіддю з міста в місто, з села в село і збирали людей, щоб приносити їм Слово Боже. Зараз ми живемо в інший час, коли інформація розповсюджується в інший спосіб. Ми, звичайно, можемо вийти в місто і говорити, але значно простіше робити це через спеціальні ресурси, які набагато швидше, якісніше та для ширшої аудиторії зможуть донести вчення Церкви.
Серед таких ресурсів є і соціальні мережі. Я зареєстрований у багатьох з них, але, наприклад, Фейсбук здається мені дуже офіційною мережею, Інстаграм, навпаки, більш молодіжний. Про Тік-Ток я чув, але ще донедавна не був там зареєстрованим. Все почалось з того, що студенти нашої академії, деякі мої друзі показували мені відео з Тік-Току, які записували інші священики. У них вони давали відповіді на питання людей. Мене це зацікавило, я зареєструвався і почав їх переглядати. І хочу сказати, що дуже багато з них мені не сподобалися. Ми маємо розуміти, що християнство і православ’я зокрема, – дуже багатогранне і цікаве, але, на жаль, є багато представників православ’я, які заангажовані певним псевдо-православним традиціоналізмом. Особливо це стосується російської традиції. Тому дуже часто в Тік-Тоці лунали відповіді, які не відповідали духу Православної Церкви, а лише російській традиції у ній. Я розумів, що своїм традиціоналізмом ці священики лише відштовхують молодь.
Можете навести приклади?
Скажімо, покривання голови у храмі. Обов’язково це робити дівчині чи ні? У деяких російських церквах це роблять усі, незалежно від віку чи статусу: від маленької дитини до дорослої жінки. Але, якщо ми говоримо, про справжнє християнство, то воно лише рекомендує жінці молитися з покритою головою. І це стосується одруженої жінки, адже хустина на її голові – символ того, що вона підпорядковується своєму чоловікові. Тому заміжні жінки справді мають це робити, адже навіть після вінчання священик покриває її голову, проте це не повинні робити незаміжні дівчата, незалежно від їхнього віку. Це чітка відповідь, яка відображає реальне вчення Православної Церкви.
Деякі люди середнього віку мають упередження щодо Тік-Току, вважають, що контент там надто примітивний. Що ви думаєте про це?
Насправді будь-що можна використати, як на добро, так і на зло, для користі або ж для шкоди. Зразу згадуються слова зі Святого Письма – «Бога немає» і кожен, хто візьме лише цей уривок, може впевнено сказати, що в Біблії так і пише. Але насправді ця фраза вирвана з контексту – «Говорить безумець у своєму серці: Бога немає». Те саме і з Тік-Током: є частина контенту, яка не приносить жодної користі, а й навіть шкоду і навпаки – є багато корисного і цікавого. Наприклад, я підписаний на різні кулінарні блоги, історичні, насправді Тік-Ток, окрім негативу, дає нам багато можливостей, щоб почерпнути інформацію.
Який контент ви пропонуєте своїй аудиторії?
Можна сказати, що мій Тік-Ток розпочався з благодійної організації «Елеос». Вони мають свою сторінку в Інстаграм, де створили рубрику «Запитання священику». Власне, мене і попросили бути одним із тих священиків, який би давав відповіді на запитання людей. Коли я записав ці відповіді, то задумався, а чому б не почати з них Тік-Ток. Я опублікував одне відео, воно потрапило в рекомендації і зібрало багато коментарів з іншими запитаннями. Відповідно на основі цих коментарів, а також запитань, які мені надходять у приватні повідомлення, я формую наступні відео. Коли я не мав часу записувати нові публікації, то публікував різні церковні піснеспіви. Згадую, навіть хтось попросив записати відео, на якому я співаю в храмі. Тому можу сказати, що публікую контент, який базуються на основі запитань та побажань аудиторії.
Як ви вважаєте, чому, все ж таки, аудиторія християнського блогу у Тік-Тоці не лише є, але й зростає?
Щодо аудиторії, то я не є в цьому експерт, адже веду Тік-Ток не так давно. Можу сказати про свій блог, його я починав з нуля і зараз в мене є майже 10 тисяч. Це означає, що десятьом тисячам цікаво те, що я роблю. Я думаю, що аудиторія християнських блогів зростає, тому що багато молодих людей часто соромляться звертатися до священиків зі своїми запитаннями. А в Тік-Тоці це можна зробити практично анонімно. Дехто з Тік-Току навіть підписується на мене в Інстаграм, і вже там ми продовжуємо спілкування. Я думаю, свою нішу християнський Тік-Ток завжди буде займати, так само як і Церква. Як би її не критикували і переслідували, але завжди будуть віруючі люди, які її потребуватимуть. Так само і християнський Тік-Ток – завжди будуть люди, які його потребуватимуть.
Часто можна прочути тезу, що у нас «неправильна атеїстична молодь». Якщо ми говоримо, що кількість людей, які цікавляться християнським блогом збільшується, то чи можемо ми її спростувати?
На це питання складно відповісти, адже навіть у моєму християнському Тік-Тоці є багато хейтерів і критичних коментарів. Хоча я навіть записував відео, в якому пояснював, що мій Тік-Ток в першу чергу для номінальних християн, тобто не практикуючих. Це люди, які є хрещені, вони інколи приходять до храму, але не є обізнаними християнами. Тому коли я публікую свої відео, то, в першу чергу, вони адресовані для них, проте звісно і для практикуючих християн також. Але хейтери, це переважно люди, які вважають себе атеїстами, тому їм я завжди кажу: «Проходьте повз».
Сьогодні молодь хоче бачити священика сучасним, не середньовічним, я намагаюся відповідати цьому, адже зараз є можливість бути таким, не порушуючи догматів, канонів та вчення Церкви. Ми можемо коригувати все в межах традицій. Тому у своєму Тік-Тоці я намагаюся відповідати сучасним людям, сучасною мовою і мені дуже приємно отримувати схвальні коментарі навіть від атеїстів, читати, що вони хочуть «придивитися» до християнства, адже в цьому полягає місія священика – щоб людина через нього захотіла відкрити для себе Бога.
Чи зустрічалися ви з хейтом у Мережі так, як на нього реагуєте?
Так, зустрічався і реагую на нього з гумором, я часто відписую хейтерам жартома. Це спочатку збиває їх спантелику, або часто вони теж починають відписувати мені з гумором. Якщо ти не ідеш до людини з агресією і не відповідаєш агресією на агресію, то завжди буде адекватна реакція. Це християнський закон – що сієш, те жнеш і якщо ти відповідаєш любов’ю на зло, то будь-яке зло розсіюється. Бо що таке зло? Це відсутність добра , так само як і темрява – це відсутність світла.
На ваш погляд, чи є зараз молодь у Церкві?
Можливо, молоді в Церкві зараз не так багато, як би хотілося, але особливість молодого віку – це певна бунтарність, любов до свободи, волі, і будь-які обмеження молодь сприймає контрреволюційно. У ці періоди свого життя люди не дуже хочуть відвідувати храм і дотримуватися правил, про які говорить Церква. Але з віком потреба в Бозі стає значно вищою. Молодь, не є неправильною чи атеїстичною, ні, вона є такою, якою вона є у свій період життя. З нею просто треба працювати і показати, що християнство не є кліткою, воно є свободою. Рабство Богові – це абсолютна свобода, адже якщо людина є Божим рабом вона не може бути рабом більше нічого. Якщо я раб Божий, то не є рабом алкоголю, комп’ютерних ігор, пристрастей, наркотиків чи іншого гріху. Молодій людині треба показати, що християнство – це релігія радості, свободи та любові. Проте, інколи трапляється, що молода людина приходить в храм і бачить там багато обмежень: тут не сідай, так не вдягайся, сюди не йди і це звісно відштовхує.
Але динаміка останніх років показує, що всі ці обмеження поступово зникають?
Так, тут я погоджуюсь, адже епохи минають і приходять люди, які вже були виховані з іншою ментальністю і на всі ці речі вони вже не звертають уваги, хоча стереотипи і неписані правила все ще залишаються. До речі, в Тік-Тоці мене часто запитують про все це. Наприклад, чи може дівчина мати першого похресника хлопця, бо буде нещасна? Це речі, які не мають ніякого відношення до християнства, але вони вкоренилися в мисленні багатьох людей. З цього власне і почався мій блог, адже я побачив християнство не зовсім в тому світлі, в якому воно б насправді мало подаватися молоді. Всі ці забобони треба викривати, змінювати хибні думки людей про Церкву, саме такою і є одна з цілей мого Тік-Току.
На завершення розмови, отець розповідає історію про дівчину, з якою познайомився через Тік-Ток, згодом вони продовжили спілкування в іншій соціальній мережі, і молода людина відкрилася йому, попросила поради. В результаті отцю вдалося вберегти її від великого гріха. «Навіть заради одного такого прикладу, варто робити все те, що ви робите», – кажу я. Отець лише мило усміхається і відповідає: «Так, звісно».
Підготувала Наталія Бельзецька
Повязані записи
