50 років тому, 29 березня, помер український вчений, митрополит Іван Огієнко. Родом з бідної селянської родини на Житомирщині. Батька не стало, коли Огієнку було 2 роки.
Закінчив фельдшерську школу і працював у шпиталі. Але справжнім захопленням була українська історія та мова. 1903 року він стає студентом медичного факультету Київського університету Св. Володимира, тому що на вступ до історико-філологічного не отримав дозволу з місця роботи. За деякий час знайшов можливість перевестися на бажаний факультет, який закінчив 1909-го як один з найкращих студентів.
Під час навчання став активним учасником українського національно-визвольного руху. Завдяки Лютневій революції 1917-го став членом ради новоствореного Міністерства освіти і ініціював створення Українськго народного університету. Хотів перевести викладання на всіх рівнях, від початкової школи до вищих навчальних закладів, на українську мову. Одним із засадничих етапів творення та укріплення державності в Україні Іван Огієнко вважав переведення на українську мову богослужінь та відродження автокефалії Української православної церкви.
“Немає в людини нічого милішого над свою рідну землю. Де хто народився, де провів свої дитячі роки, до тієї землі прив’язується він усією душею на ціле життя. А хто, буває, відірветься від своєї рідної землі, той мріє завжди про неї, як про святість найбільшу. І багато людей, помираючи на чужбині, просять накласти їм у домовину бодай грудочку рідної землі…” – казав Огієнко.
Разом з дружиною, синами Анатолієм та Юрієм і дочкою Ларисою переїхав до передмістя Львова після поразки українських визвольних сил. Влаштувався викладачем української мови та літератури при греко-католицькій учительській семінарії отців Василіян.
Дружина померла наприкінці 1930-х, що стало поштовхом постригтися у ченці та взяти ім’я Іларіон, наслідуючи першого митрополита Київського часів Ярослава Мудрого, що мав слов’янське походження.
Під керівництвом єпископа Іларіона протягом 1940-1941 рр. православній церкві повернули більше 60 храмів, які раніше були католицькими. Також відновили або започаткували 117 православних парафій, мовою богослужінь у місцевих православних церквах стає українська. 1943 року Іларіона посвятили у сан митрополита Української автокефальної православної церкви.
Справою життя Івана Огієнка називають переклад Біблії, над яким працював 19 років.
24 березня 1918 року Центральна Рада прийняла закон про запровадження української мови в банківській і торговельній сферах. За добу до того українську оголосили мовою діловодства УНР. Ще на початку 1917-го діячі Центральної Ради не вбачали необхідності у мовному регулюванні. Дехто з них зовсім не володів українською мовою. Офіційні ж документи видавали українською з перекладом іншими мовами, у губерніях і повітах одразу російською, польською та іншими, які побутували там, і обмежувати їх вживання влада не збирались.
Джерело: https://gazeta.ua/
Повязані записи
