У Діяннях святих Апостолів написано: «Всі ж віруючі були разом і мали все спільне. І продавали маєтки та всяку власність, і поділяли всім, дивлячись по потребі кожного» (Дії 2: 44-45). Зі Священного тексту видно, що люди у храмі не просто відвідувачі, а активні учасники церковного життя. Тому, коли ми постійно ходимо в той самий храм, поступово знайомимося один з одним, з церковним активом, починаємо брати посильну участь у парафіяльній та благодійній діяльності – храм стає дуже важливою частиною нашого особистого християнського життя, а люди, яких ми бачимо на Богослужінні стають для нас рідними та близькими.
Головне, бути парафіянином одного храму. Такою церквою може стати найближчий храм до Вашого будинку або той, де Ви більше почуваєтеся як вдома, чи просто потрібними. Бо храм – це містичне місце, де абсолютно різні люди об’єднані навколо Спасителя і Господа нашого Ісуса Христа… і з вдячністю, любов’ю та вірністю причащаються Його Тіла та Крові у Таїнстві Святої Євхаристії. Пам’ятайте, що на Богослужінні ми не просто окремі люди-індивіди, а одне ціле, яке являє собою сакральний тканий Хітон Христа; тобто парафіяни храму – це одна велика сім’я, об’єднана духовними узами.
Звичайно, не існує богословської чи канонічної заборони на відвідування різних храмів, але краще стати частиною якоїсь однієї парафії.
Священник Діонісій Буренко