28 червня на 86-му році життя відійшов до вічності письменник, дисидент та політв’язень, почесний громадянин Львова Ігор Калинець. 30 червня та 1 липня львів’ян і гостей міста запрошують попрощатися із відомим дисидентом та громадським діячем.
Про розпорядок заупокійних богослужінь повідомила Львівська Архиєпархія УГКЦ.
Понеділок, 30 червня
19:00 – парастас і прощання з митцем в Архикатедральному соборі Святого Юра (м. Львів, пл. святого Юра, 5).
Вівторок, 1 липня
12:00 – Чин похорону та прощання в Архикатедральному соборі Святого Юра;
13:30 – загальноміська церемонія прощання біля міської Ратуші на площі Ринок;
14:00 – поминальне віче та захоронення на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря №67.
Довідка
Ігор Миронович Калинець — поет і прозаїк «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка.
Народився 9 липня 1939 у місті Ходорів (нині Львівської області, Україна). Навчався на філологічному факультеті Львівського університету, згодом працював у Львівському обласному державному архіві.
11 серпня 1972 року за участь у дисидентському русі Ігоря Калинця засудили на 6 років ув’язнення суворого режиму й 3 роки заслання. Він відбував засудження у Пермських концтаборах разом з Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Степаном Сапеляком та іншими. Роки заслання відбув разом із дружиною Іриною Стасів-Калинець на Забайкаллі, у с. Ундино-Посєльє, Балейського району в Читинській області.
Після повернення до Львова у 1981 році Ігор Калинець працював у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, брав участь у виданні самвидавного журналу «Євшан-зілля». Окрім творів для дорослих, писав також вірші для дітей. Було видано кілька книг, які розійшлися не тільки в Україні, а й у країнах із великою українською діаспорою (Казахстан, Канада, США, Аргентина).
У 1977 році Ігор Калинець був нагороджений премією імені Івана Франка в Чикаго. Отримав Державну премію України імені Тараса Шевченка за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» (1992), а також премію імені Василя Стуса. Був нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня, однак відмовився від нього на знак протесту проти, за його словами, «жорстокого зросійщення». У 2019 році отримав відзнаку «Золотий герб міста Львова».
Повязані записи
