У середу, 2 березня, відбулася презентація книги Богдана Дячишина «Слово про вічне», на якій відвідувачі змогли замислитись про сутність життя з Богом, цінність любові, кохання та щастя. За словами автора, він почав писати випадково і лише у зрілому віці, оскільки події в державі спонукали його до цього. Крім того, він займався своєрідним волонтерством, адже подарував безліч книг бібліотекам, вишам і для фронту.
«Ця книга має специфічний жанр, бо вона закликає людей до роздумів. Я нікому не хочу нав’язувати своїх думок, але я їх обґрунтовую», – зазначає Богдан Дячишин. Окрім цього, він закликає своїх читачів жити активним тілесним і духовним життям, а також побільше читати й писати. Оскільки впевнений, що нечитання знесе Україну зі світу.
«Головна мета цієї книги, як і творчості автора загалом, — спонукати читача до роздумів над вічними, нетлінними цінностями: «Бога, як Абсолюту», що є присутній у душі кожної людини, Кохання як невичерпного джерела єдності двох душ, котру не в силі зруйнувати навіть смерть, бо ми поєднані із нашими найріднішими людьми «сльозою пам’яті», щемливим спогадом про минулі радісні дні, проведені разом. А наші рідні залишаються поряд з нами у вищому, духовному вимірі доти, доки ми зберігаємо пам’ять про них у своєму серці. Саме до такого висновку спонукає автор читача, коли із щирим світлим сумом згадує кохану дружину, котрій присвячує книгу», – зазначає Ігор Зінчук у рецензії «У чому таємниця щастя» для книжкового ресурсу «Друг читача».
Богдан Дячишин також радить побільше трудитися над своїми стосунками і вчити своїх дітей, насамперед, любити й думати. Крім того, автор додав, що наразі працює над третьою книгою, яка незабаром також має побачити світ.
Довідка:
Богдан Дячишин – кандидат технічних наук, доцент, член Української асоціації письменників. Автор книг «Думки пам’яті», «Слово про вічне». Переможець Всеукраїнського літературного конкурсу імені Володимира Дроцика (2015 р.), лауреат літературної премії «Гілка Золотого каштана» (2015 р.), лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Сингаївського (2015 р.), лауреат II Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича (2016 р.).
Повязані записи
