“Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи по науку”, – казав Григорій Богослов про своє життя в Атенах спільно з товаришем Василієм Великим. Спільно зцими святими також церква вшановує пам’ять Івана Золотоустого. Пропонуємо вам дізнатися ще кілька цікавих фактів з життя цих трьох видатних особистостей взятих з «Житія Святих».
1. Поштовхом до встановлення свята була велика суперечка про те, хто з трьох Святителів є більш цінний для Церкви. Згідно із Святим Переданням, у другій половині XI ст., у час правління Візантійського імператора Олексія I Комніна поштовхом до встановлення цього свята була велика суперечка про те, хто з цих трьох Святителів є більш цінний для Церкви.
2. Ми за життя любили мир і згоду й любимо її і тепер. Під час того,як тривала суперечка хто з них найбільший всі троє явилися єпископові Евхаїди Йоанові і сказали йому: “Всі ми у Бога маємо однакову славу і немає між нами суперечок з цього приводу. За життя ми писали про те, що було корисне для спасіння вірних, а писали так, як нам казав Святий Дух; навчали того, чого самі навчилися. Нема між нами першого і другого, нехай же і люди нас не розділяють, бо ми за життя любили мир і згоду й любимо її і тепер».
3. Батьки і діди Василія Великого — визначні патриції, заслужені і впливові роди та безстрашні визнавці святої віри. Його небуденні здібності, надзвичайно швидкий розум, велике бажання знань, а також фінансова спроможність, відкрили дорогу до найвищих і найкращих тодішніх шкіл і професорів.
- Це був уроджений володар, який християнською покорою ледве здушував почуття власної вищости. Британський історик Ф. Фарвар так описує особу святого Василія: “Його риси і постава, його струнка постать, бліде обличчя, бистре око, серйозна поведінка свідчили про шляхетське походження. Природна визначність характеру робила несмілими його ворогів, а захоплювала його приятелів. Це був уроджений володар, який християнською покорою ледве здушував почуття власної вищости”.
5. Святий Василій за своєю природою аскет і богослов. Будучи архиєпископом Кесарії у Кападокії, він зарекомендував себе як справжній оборонець святої віри, добрий організатор, знаменитий бесідник, визначний письменник, реформатор богослуження і святої Літургії, ревний опікун сиріт та вбогих, законодавець монашого життя в монастирях.
6. Григорій народився внаслідок молитових своєї матері. Його батько, також на ім’я Григорій, був єпископом у Назіянзі в Кападокії. Ще до його народження побожна мати Нонна склала обітницю віддати сина на службу Богові. Відтак, вручаючи Святе Письмо юнакові, вона сказала: “Як обіцяла, приношу тебе Богові, тож сповни моє бажання. Ти народився внаслідок моїх молитов. І про це тепер молюся, щоб ти був досконалий. Вручаю тобі, мій сину, цей дорогоцінний скарб, орудуй ним через ціле твоє життя а в майбутньому одержиш ще більші блага”.
7. Григорій одержав всебічну освіту у високих школах. У дорозі на студії до Атен його корабель захопила на морі велика буря. Він тоді ще не був охрещений, і, боячися, що загине без святого хреста, склав обіт: коли щасливо врятується, то посвятить себе службі Богові.
8. Григорій Богослов був вірним приятелем Василія Великого. В Атенах він зустрів святого Василія і вони стали вірними друзями на ціле життя. Про їхнє життя в Атенах він коротко каже: “Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи по науку”.
- Візантійці звали його християнським Демосфеном. Григорій відзначився як глибокий проповідник. Його проповіді — мистецькі перлини й архитвори бесідництва. Святий Григорій великий звеличник святої Тройці. Догму про Святу Тройцю він кладе в основу християнської релігії. За свої богословські науки отримав назву Богослова. Візантійці звали його християнським Демосфеном.
10. Іван за свої палкі і поривисті проповіді отримав назву Золотоустого. Іван Золотоустий — дитина великого міста Антіохії. Там народився і довгі літа вів активну діяльність як ревний священик і невтомний проповідник. Проповідь була нерозлучною частиною його життя і душі. “Не можу одного дня проминути, — каже він своїм слухачам, — щоб вас не накормити зі скарбів Святого Письма”.
Підготувала Христина Кутнів
Джерело: І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Повязані записи
