Медичні капелани звернулися до львів’ян із закликом дотримуватися карантинних обмежень

«Час, який ми зараз усі проживаємо, є досить складний. Цей час можна охарактеризувати такою новітньою великою синтагмою — тобто зміною усіх можливих парадигм, в яких людство жило всі попередні століття. Такий час великих змін породжує багато такого непорозуміння, хаосу… Іноді такий час називають темним часом. Але водночас такий час добре показує яскравих людей, які світяться. І такі люди — це є наші лікарі, які в цю мить кожний день від початку пандемії боряться зі збудником хвороби, виборюють це право — право на життя.

Ми знаємо, коли свічна горить — вона згорає. Тому я прошу вас, дорогі львів’яни, йти пліч-о-пліч з нашими лікарями, які дійсно прикладають дуже багато зусиль, що часто є надпороговими зусиллями. Бо дуже шкода, якщо через наші необережні дії і недотримання простих правил ми спричиняємось до того, що наші лікарі мають більше навантаження. Носімо маски, які кожен з нас може одягнути — вони є в кожній аптеці, не забуваймо про дезінфекцію рук, не забуваймо про дотримування дистанції, не забуваймо про те, що наші якісь такі втіхи і бажання фізичні і комунікативні, які, безумовно, навіть в темні часи не зникають, мають бути відтерміновані. Тобто не ходимо на вечірки, у місця великого скупчення людей. І в такий спосіб ми допоможемо лікарям уникнути перевантаження”, — закликав о. Сергій Кирилюк, капелан у психіатричних закладах міста Львова Медичний капелан ПЦУ, кандидат медичних наук, доцент кафедри психіатрії і психотерапії ЛНМУ імені Данила Галицького.

Водночас, о. Тарас Гадомський, капелан клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова, референт у справах душпастирства охорони здоров’я Львівської Архиєпархії УГКЦ, наголосив, як важко людям, які перебувають у ковідних відділеннях, і закликав у щоденній молитві згадувати медиків, які щодня є в епіцентрі боротьби з пандемією і жертвують своїм здоров’ям, а часом і життям.

«Я є капеланом лікарні швидкої допомоги. Ми досить часто ходимо до хворих людей у COVID-відділення. І це насправді серйозна недуга, такий виклик сучасному людству. Бачимо, як люди помирають, як одужують. Ми цих людей, в першу чергу, підтримуємо, свідчимо, що Ісус є з ними тут і тепер. І будучи в контексті вирування цієї пандемії, хочемо звернутися до всіх свідомих українців, християн — щоб вони були відповідальними щодо самих себе, використовували засоби безпеки: маски, миття рук, дистанцію. І так само, щоб вони були відповідальними супроти інших людей. Ми як спільнота дуже тісно пов’язані між собою. Від нас залежить здоров’я наше особисте і здоров’я наших близьких та цілого суспільства.

Ми маємо молитися, просити Бога, щоб Господь змилувався над нами, щоб ця недуга, ця пандемія відійшла. Молитва дає людині здоров’я і духовне, і тілесне, дає людині мир. Ми маємо молитися, щоб подолати цю пандемію, молитися за тих людей, які хворі, щоб вони успішно вийшли з хвороби. Також особливо маємо молитися за наших медиків, які щодня — в епіцентрі недуги, жертвують своїм здоров’ям і часом життям задля того, щоб ми з вами були здорові”, — зазначив о. Тарас Гадомський, капелан клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова, референт у справах душпастирства охорони здоров’я Львівської Архиєпархії УГКЦ.

А отець Григорій Драус, медичний капелан Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, закликав усіх християн, які цими днями святкують Великдень, робити це із дотриманням обмежень, зокрема і щодо відвідування місць з великою кількістю людей. Адже у малому колі людей теж можна святкувати, і від цього цей величний день не стає менш важливим.

«Що сьогодні треба робити? Любити один одного. Якщо не зможу любити другого, інших, то хоча би себе. І сьогодні це означає – дотримуватись тих правил, які придумали набагато розумніші люди. Медики, лікарі знають ліпше, що зробити, щоб не заразитись.

Недавно у нашій парафії св. Івана Павла ІІ відкрито монастир сестер-бенедиктинок. Вони з монастиря виходять дуже рідко, в основному своє життя вони проводять всередині монастиря. І я не бачив більш щасливих людей, які ці сестри-монахині. Входить, наше щастя не полягає в тому, що ми будемо мати контакт з багатьма людьми, бути на вечірках, великих заходах, де є скупчення людей. Очевидно, що ці різні обмеження карантинні є стражданням. Але це страждання є потрібне. Вітаю усіх, хто святкує Паску за західною традицією. Багато з нас мусить тепер бути вдома, не організовувати великих урочистостей, але це також є у дусі Христа, який відпочив у тишині гробу, а потім його перша зустріч була з Магдаленою та двома учнями в Емаус. В малому колі людей також можна святкувати і бути щасливим, а передовсім, виконувати заповідь — «Любіть один одного», — сказав отець Григорій Драус, медичний капелан Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні.