Гору не перевернеш за один день.
Навіть за рік.
Тунелі в Альпах, які будували крізь гори, вам це підтвердять
Саме тому молитва – це не екскаватор, а краплі води, які розмивають гори
Я не можу сказати, що отримала багато відповідей на молитву
Особливо на молитви, в яких просила щось для себе
Чомусь Бог через інших людей мені давав знати, що їхні проблеми вирішилися, коли я згадала про них у своїй молитві.
Але на свої прохання відповіді були дуже несхожі на те, чого я просила
Я можу сказати одне: якби Бог мені показав моє життя, яке я прожила і порівняв з тим варіантом, в якому я б не молилася, я би вжахнулася. Хоч це лише припущення, але я вірю, що тисячі молитов за моїх три з плюсом десятки років зробили більше, ніж я можу уявити. І хай я побачу плоди цих розмов із Богом лише після зустрічі з Ним віч-на-віч (якщо Він захоче мені їх показати), мені цього досить.
І я молитимусь далі
Нещодавно я збагнула, що приходжу на молитву і відразу вмикається мій внутрішній критик, який ябедає Богові на мене. Ніби молитва – це розказувати Богові, що у мені не так, не те і не там. Саме це стає причиною небажання бути з Богом: Він – такий святий, а я – таке ніщо. Як я маю почувати себе на такій зустрічі?
Мені не хочеться перетворювати молитву на судове засідання. Я молюся, бо Бог – той, від кого набираюся спокою, сили, любові, в чиїй присутності стаю добрішою і більше собою. Собою справжньою, а не злочинцем, якого Бог хоче засудити
Молитва – це зустріч двох любовей. Так мені одного разу сказав сповідник. Моєї малої любові з великою Любов’ю. Саме така молитва перевертає гори:
Гори моїх неправильних уявлень про себе, Бога та інших
Гори моїх страхів, болю, слабкостей, сумнівів, втоми
Гори всього, що стоїть між Богом і мною.
Найкращий плід молитви – стати собою: схожою до Того, з Ким розмовляю.
І це точно помітить світ
~
С. Антонія МНІ
Повязані записи
