На музейній карті Львова знаходиться понад 40 установ, що провадять музейну діяльність. Однак слід виділити одну установу, унікальну у своєму роді – це Львівський музей історії релігії. Він з’явився на музейній карті Львова у 1973 р. Музей має свою майже півстолітню історію і надалі якісно виконує свої функції як просвітницька та наукова установа.
Львівський музей історії релігії створено у 1973 р. під назвою Львівський музей історії релігії та атеїзму, хоча рішення про заснування установи прийнято Львівським обкомом комуністичної партії та облвиконкомом ще 9 квітня 1970 р. Музей носив якісно ідеологічне значення, про що йшлося в усіх офіційних путівниках та довідкових виданнях про цю установу. Музей був одним із двох музеїв історії релігії у СРСР (ще один знаходився у Ленінграді (Санкт-Петербург, Російська Федерація). Установу було розташовано у приміщенні костелу та монастиря Божого Тіла ордену домініканців. Таке розміщення музею відповідало планам радянської влади передати культові споруди Львова під музейні установи, хоча частина львівських храмів використовувалась як споруди господарського призначення.
На час відкриття у експозиції музею нараховувалось близько 5 тис. експонатів, які були розміщені у наступних відділах: Наука і релігія; Походження релігії; Походження християнства; Католицька церква – знаряддя соціального і духовного гноблення трудящих; Антинародна діяльність уніатської церкви; Класова суть православ’я та розвиток атеїзму на Україні; Реакційність віровчення і культ релігійного сектантства; Іудаїзм – ідейне джерело сіонізму; Подолання релігійних пережитків у розвинутому соціалістичному суспільстві.
Таким чином навіть із назв експозиційних відділів можна встановити основну мету створення даної музейної установи – “сприяти комуністичному вихованню, …, ідейно впливати на свідомість людей, виховувати в них марксистсько-ленінський матеріалістичний світогляд“. Особливо “актуальним” був відділ “Антинародна діяльність уніатської церкви”, спрямований на дискредитацію греко-католицької церкви у Західній Україні, де вона мала значний вплив, незважаючи на те, що була “скасована” у 1946 р. Про це також особливо наголошувалось в офіційних путівниках по Львівському музею історії релігії та атеїзму: “особливу увагу звернено на критику антинародної суті католицизму і уніацтва, які відіграли найбільш реакційну роль у житті західноукраїнських трудящих, та на розвиток вільнодумства та атеїзму на Україні”.
У 1990 р. установу перейменовано на Львівський музей історії релігії і розпочато новий етап історії цього музею. Зараз музей – єдина установа в Україні, що висвітлює історію світових і національних релігій та діяльність церковних організацій.
Львівський музей історії релігії підпорядковується Міністерству культури України, загальне керівництво здійснює директор музею. Першим директором музею був Юрій Матюхін. Зараз цю посаду займає Малиць Орест Григорович.
Експозиція музею на сьогодні складається з таких відділів: Релігії давнього світу; Юдаїзм; Раннє християнство; Католицизм; Українська греко-католицька церква; Вірменська церква; Православ’я в Україні; Східні релігії.
Обсяг фондів у Львівському музеї історії релігії це – 5523 одиниці зберігання (од. зб.) музейних предметів (XV-XXI ст.), 1132 од. зб. фотодокументів (др. пол. XIX-ХХ ст.), 476 од. зб. негативів, 40 од. зб. фотодокументів (др. пол. ХХ ст.); У 1990 р. при музеї засновано видавництво “Логос”, що є наслідком реалізації задуму публікувати книжки силами музею відповідно до власних потреб.
Також у музеї діє спеціалізована бібліотека, фонди якої налічують близько 50 тис. томів, більшість з яких – видання іноземними мовами. Велику цінність становить збірка релігійної періодики, а також збірка Біблії різними мовами. 
Важливою є й фондова збірка “Архів”, яка починає формуватись вже у 1974 р. У цій збірці зберігаються документи державних органів, установ, церковних і релігійних організацій, документи особового походження. Також є збірки “Стародруки”, “Рідкісна книга”, “Графіка”, “Фотографія”. Загалом у колекції Львівського музею історії релігії понад 800 одиниць зберігання документів церковно-релігійного характеру, матеріали особового походження XIX-XX ст., сучасні матеріали про діяльність церков та релігійних організацій, зокрема і молодіжних, фотографії присвячені релігійній та історичній тематиці, зокрема видатним церковним діячам.
Назарій Лоштин
Повязані записи
