Львівський музей історії релігії запрошує на «Музейні зустрічі в часі війни» на актуальні теми сьогодення. 20 травня львів’яни зможуть поспілкуватися із народною поеткою Галиною Потопляк.
Як розповіла «Духовній величі Львова» науковиця Львівського музею історії релігії (ЛМІР) Олена Малюга, «Музейні зустрічі в часі війни» організовує наукова співробітниця ЛМІР Зоряна Білик. Цього разу поезією про віру і надію, смуток і ненависть, кохання, війну, розстріляні мрії, людське горе і страждання ділитиметься психолог, народна поетка зі Львова Галина Потопляк.

«Її вірші “Ми всі сьогодні подорожні… Всі на війні…”, “Душа болить, а серце плаче”, “Закінчилось триденне «перемир’я»”, “Мені болить. Ні! Не болить!”, інші – проникливі, болючі, проходять крізь душу, полонять серце. Отож, запрошуємо до нашої затишної «поетичної світлиці» насолодитись українським словом і напитися з джерела любові до світу, рідної землі, природи, уособленням якого є Галина Потопляк. А потім, як завжди, поспілкуватися, обмінятися думками і враженнями за філіжанкою запашної кави», – зазначила Олена Малюга.
Відбудеться зустріч у вівторок, 20 травня, у виставковому залі ЛМІР (м. Львів, вул. Староєврейська, 36).
Початок о 15:00.

Галина Олександрівна Потопляк, в дівоцтві Максимович – житомирянка за місцем народження і львів’янка за духом і місцем проживання. За фахом психолог. Пише вірші, має широку аудиторію читачів у соціальній мережі «Facebook» (60 тисяч ). Видала дві книжки своїх творів, готує до випуску третю. В травні цього року у Львові вийшла книжка Марічки Дзвінки «На хвилі натхнення» в якій описані 20 постатей українських жінок, наших сучасниць, серед яких і Галина Потопляк. Її вірші були опубліковані в підручнику української мови для дев’ятого класу, в навчально-методичних журналах з української літератури, в товаристві сліпих шрифтом Брайля для людей з порушенням зору. На вірші Галини Потопляк написані пісні.
Також читайте: Орест Малиць: «Коли я був школярем, то боявся в цей музей ходити»
Прихований скарб Сходу у серці Львова: буддійська колекція Івана Гречка