Михайло Перун: “У новому фільмі про Андрея Шептицького покажемо його ініціативи, які живуть донині”

Вже завтра, 29 липня 2020 року, під час прощі до Прилбич, у день народження праведного митрополита Андрея, відбудеться прем’єра нового документального фільму “Андрей Шептицький: актуально”. Автором фільму став Михайло Перун, доцент кафедри богослів’я УКУ, керівник Фундації “Андрей”, доктор наук соціальних комунікацій, дослідник постаті Митрополита Андрея, засновник серії «Духовна музика України». Про головні акценти, які розставляє документальний фільм, про його новизну, а також відчуття вдячності, яке має бути у серці кожного українця до праведного митрополита, спілкуємося екслюзивно із паном Михайлом.

Михайло Перун, автор фільму

 

Чому фільм має назву “Андрей Шептицький: актуальне?”

– Ми показуємо історичну ретроспективу, і проводимо паралелі до сьогодення. У фільмі йдеться про ініціативи, які свого часу заснував митрополит Андрей Шептицький: які живуть, і є актуальними і сьогодні.

Творча група, яка працювала над фільмом: автор фільму Михайло Перун, режисер Святослав Козак, оператор Любомир Ясинський

Розкажіть про концепцію цього фільму.

– Наша ідея була у тому, щоб сучасній молодій людині показати постать Митрополита Андрея і у контексті його духовного служіння, як Глави УГКЦ, але також у контексті його суспільної діяльності. У цьому фільмі, я, як автор, взяв 4 ділянки, які або заснував Митрополит Андрей, або їх підтримував. Наприклад, це Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Це Греко-католицька богословська академія у Львові, зараз Український Католицький університет. Це підтримка молоді, і зокрема молодіжної організації “Пласт”, яку Митрополит, починаючи з 1917 року дуже інтенсивно підтримував, і це “Народна лічниця”. Але що важливо у цьому для молодої людини? Те, що проекти, які підтримував митрополит тоді — діють і є актуальними сьогодні. Наприклад, Національний музей у Львові містить одну з найбільших збірок української ікони, починаючи з 14 століття. І не тільки ікони…. Графіка, художні твори, стародруки, церковна утвар, гаптовані церковні тканини, металопластика…. Це скарбниця пам’яток українського мистецтва – повноцінний Національний музей.

Тому що, після кожної поїздки за кордон, Митрополит завжди щось купував для Національного музею. Заснувавши спершу Церковний музей, потім передав його у дар українському народу. Тому українське суспільство сьогодні ті збережені речі, які якби не Митрополит, просто не дійшли б до нас.

Наступна тема, яка стосується заснування Греко-католицької богословської академії у Львові. На жаль, митрополит Андрей не міг створити університет тоді, тому що була заборона Польської держави. Діяв Український (таємний) університет, де викладали українські викладачі, і його Митрополит підтримував.

Наступна ділянка – це “Пласт”. Митрополит Андрей пережив Австро-Угорську імперію, Польську державу, прихід радянської влади два рази. І розумів, що праця з молоддю у таких непростих історичних умовах є першочерговою. Саме тому, коли митрополит Андрей повернувся із Суздальського ув’язнення, то почав надзвичайно багато допомагати “Пласту”. За що отримав у 1930 році їхню найвищу нагороду — відзнаку Добродія “Пласту”. І за це, часто-густо, і польські, і радянські псевдоісторики намагалися цю свастику дочепити до нацизму, хоч це не має нічого спільного. Він отримав цю заслужену нагороду через те, що він віддав спершу 2 гектари, потім 3 гектари землі для “Пласту”, постійно фінансово долучався до розбудови «Пласту», таборування. Будівлі, які мав у Карпатах, надавав пластунам під табори.

Інтерв’ю з владикою Борисом Ґудзяком, архиєпископом і митрополитом Філадельфійський УГКЦ у США

Серед ініціатив Митрополита, які живуть досьогодні і “Народна лічниця ім. митрополита Андрея у Львові”. У ті часи діяли окремі лічниці поляків та євреїв. Українці не мали зовсім де лікуватися, а також бідні верстви людей. Тому з ініціативи медиків і зокрема д-р Озаркевича, була організована невеличка “Народна лічниця”, яка спершу була просто амбулаторією. Цю ініціативу митрополит Андрей підтримав, щоб розпочати роботу по будівництву Шпиталю, купивши 1927 року додаткову ділянку на вул.Скарги, 4.І що цікаво, ці кошти яких бракувало, збирали по парафіях УГКЦ. І відомо навіть випадок, коли був арештований один священник, який роздавав рекламні летючки з портретами митрополита Шептицького. І коли Шпиталь відкрився, то там лікувалися не лише українці, чи греко-католицькі, але всі потребуючі, незалежно від національности, чи конфесійности.

Чи у фільмі задіяні актори і якою є побудова оповіді цієї стрічки?

– Я є ведучим у цьому фільмі і читаю текст автора. У кожному блоці є інтерв’юйовані, які працюють у певній ділянці. Якщо ми говоримо про Національний музей у Львові, то інтерв’ю дає його генеральний директор п.Кожан, чи завідувачка відділу сакрального мистецтва п.Гелитович, чи директорка музею імені Олекси Новаківського п.Волошин. Це фахові люди, які досліджували постать Митрополита і водночас працюють у тій інституції. Також ми подаємо документи, візуалізацію, кадри того періоду. Мова фільму є доволі динамічною. Кожне інтерв’ю триває коротко. Є багато активних дій, щоб максимально донести нашу ідею людині, яка не звикла, як виклик сьогодення, читати і дивитися довгі тексти. Загалом тривалість стрічки 55 хвилини.

Інтерв’ю з владикою Глібом Лончиною, апостольським адміністратором єпархії св.Володимира у Парижі

Відзнято багато фільмів, написано чимало про Шептицького. У чому Ваша нова родзинка у цій стрічці?

– Вважаю, що кожна нова робота заслуговує на увагу. І багато фільмів, які вже були зняті про Митрополита Шептицького, показують різні його грані. Мабуть наш вперше покаже саме історичну ретроспективу, і як вона аплікується у сьогоденні. Про ті ініціативи, які Митрополит заснував, як вони діють сьогодні. Постать Митрополита Андрея є дуже багатогранною. Є багато досліджено, але ще далеко не все. Ще потрібно багато працювати над дослідженням його спадщини. Наприклад, я зараз із групою науковців працюємо над книгою листів його матері Софії Фредро. Це листи,які мама йому писала, коли молодий Роман Шептицький пішов у Василіянський монастир.Молодий монах Андрей їх отримував, але не відкривав і відразу кидав у пічку, кажучи, що молодий монах не має читати листів, які йому приходять з дому, щоб віддаватися виключно духовним справам. Коли його мама про це довідалася, то почала це все складати на скриньку. Таким чином, назбирала величезну кількість листів, які ми і досліджуємо. Крізь їхню призму, тепер можемо побачити світ родини Шептицьких. З іншого боку, ми сьогодні не маємо повної біографії митрополита, є написані, але вони радше фрагментарні.

Презентація книги-фотоальбому О.Гайової, М.Перуна «На скелі віри», присвяченої митрополитові Андрею Шептицькому

Чому особі, яка, можливо, не до кінця цікавиться постатю митрополита Андрея, потрібно прийти і побачити фільм “ Андрей Шептицький: актуально”?

– Цей фільм – по перше, показує духовні цінності, якими так щедро ділився Митрополит Андрей. По друге, він мотиваційний. По третє – цей фільм про почуття вдячності, яку кожна людина мала б віддати митрополиту Андрею. Я завершую фільм і наводжу приклад зі спілкування праведного Андрея із його рідним братом, блаженним Климентієм Шептицьким, де митрополит Андрей зауважує, що «найбільш цінною і найбільш рідкісною рисою, яка свідчить про шляхетність окремої особи, а то й цілої нації, – це почуття вдячности». Те, що зробив митрополит Андрея для Української Церкви, для українського мистецтва і взагалі для української державності є надзвичайно важливим, великим і глобальним. Саме тому, людина є віруючою, чи ні, греко-католиком чи православним, повинна знати і дооцінювати вклад Митрополита Андрея у духовність та розвиток нашого народу в надзвичайно складний час. І загалом постать митрополита Андрея є надзвичайно важливою у нашій державі, а також, на моє переконання, одна з найбільших церковних постатей Вселенської Церкви у ХХ столітті.

Для Вашої  уваги є наступні локації показу фільму: – 29/07, с.Прилбичі, початок о 12.00 (коло храму) – 29/07, м.Новояворівськ, палац культури «Кристал», почато о 20.00 – 29/07, Львів, Юр – Митрополичі сади (вхід по запрошеннях), 30/07, Львів, Юр – площа перед Митрополичими палатами, початок о 20.00.

Розмовляла Оксана Бабенко

Фото надані співрозмовником