Тиждень перед Пасхою присвячений згадуванню останніх днів земного життя Спасителя, Його страждань, смерті і погребіння. Тому цей тиждень називають Страсним і Великим. Чому ще й Великим? Тому що цього тижня звершуються знамені і величні події євангельської історії і всього людства. Христос добровільно страждає, сходить на Хрест, помирає заради нас і нашого ради спасіння. У народі цей тиждень ще називають Білим, або Чистим. На цьому тижні потрібно дотримуватись посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту.
У богослужіннях цього дня Церква пропонує віруючим співподорожувати Христу, бути Йому супутником, розп’ятися з Ним, померти заради Нього, відмовившись від життєвих тимчасових насолод, тобто пожити разом з Своїм Спасителем. У таємничому спогляданні, з’єднуючи і співставляючи події Старого та Нового Завітів, Церква показує нам настання безвинних страждань Спасителя у старозавітньому праобразі ціломудренного Йосифа, що через заздрість братів був безвинно проданий і принижений, а потім відновленний Богом. “Йосиф, – розповідається в Синаксарі, – є праобразом Христовим, тому що і Христос стає об’єктом заздрості для Своїх одноплемінників – юдеїв, продається учнем за тридцять срібників, покладається у темний і похмурий тісний рів – гріб і, повставши з нього власною силою, запановує над Єгиптом, тобто над усяким гріхом, і ущент перемагає його, панує над усім світом, людинолюбно відкупляє нас даруванням таємничої пшениці і насичує небесним хлібом – Своїм життєдайним Тілом”.
Митрополит Димитрій (Рудюк)
Повязані записи
