Істинність християнського вчення не залежить від людської мудрості і не обумовлена нею. Бо джерело євангельського вчення – не в мудрості проповідників і не в талантах учеників, а в Бозі, Який не просто сповістив для світу істину, але послав у світ Сина Свого, Який є жива й особистісна Істина.
Відтак, ніхто не може виправдатися відсутністю мудрості, бо Христос є відкритий для всіх, а не лише для мудрих, і прийти до Нього та отримати від Нього настанову і заспокоєння може кожна людина, незалежно від своїх особистісних якостей, освіти, життєвого досвіту, здібностей, тощо. «Де мудрець? Де книжник? Де допитливий віку цього? – звертається апостол Павло до коринфян. – Чи не обернув Бог мудрість світу цього на безумство? Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то угодно було Богові безумством проповіді спасти віруючих» (1 Кор. 1: 20-21).
Що стосується і вчених та мудрих – нехай ніхто не спокушається своїми талантами і не дозволяє думкам своїм ставати на перешкоді Євангелію.
Покладімо собі на серце, що коли ми прагнемо пізнати істину, то міра мудрості людської, якою ми обдаровані, не має принципового значення, не може і не повинна стати нам на заваді у сприйнятті Євангелія. Адже Христос відриває Себе всякому, хто щиро і від серця бажає прийняти Його. Тож почуймо голос Того, Хто кличе кожного з нас: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас» (Мф. 11: 28).
Джерело: офіційна фб-сторінка Митрополита Епіфанія
Повязані записи
