Проживаючи життя, людина схильна формулювати певні цілі, яких вона прагне досягнути і на втілення яких спрямовує зусилля. Вступ до університету, престижна робота, здобуття нової спеціалізації чи підвищення кваліфікації, створення сім’ї, подорож за кордон, перемога у змаганнях… І це цілком нормально, адже наявність таких цілей – а також свідомих дій, спрямованих на їхнє досягнення – надає життю певної осмисленості, відчуття розуміння свого призначення. Наявність життєвої цілі – це мотивація, що надає людині сил щоранку вставати з ліжка та діяти, і яка сповнює сенсом кожну щоденну дію. А досягнувши мети, людина почувається щасливою.
Щоправда, коли усе життя вибудовується лише на конкретних цілях, людина більш схильна відчувати розчарування, коли через певні обставини їх не досягає. І навіть тоді, коли досягає – адже втіливши своє начебто «життєве призначення», вона ніби втрачає сенс життя, аж доки не сформулює нову мету, до якої прагнутиме надалі.
Тому так важливо крім окремих цілей-точок мати в душі й певну чесноту – цінність, ідеал, який можна зрощувати у собі щоденно. Бути добрим щодня і виховувати в собі доброту. Формувати в собі почуття справедливості і домагатися справедливості у світі.
Це може здаватися дуже непростим для розуміння, адже мова не просто про абстрактні поняття, але й про абсолютні – тобто такі, які в принципі не мають меж довершеності. Згадайте як закликав у нагірній проповіді Спаситель, виголошуючи: «Будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5: 48). Хіба здатна людина піднестися у досконалості до свого Творця? Та це не означає, що ми не маємо прагнути цієї досконалості.
Правда в тому, що наявність нібито недосяжної мети – це своєрідний «вічний двигун», внутрішній поштовх до дії навіть у моменти найбільшого занепаду духу. Навіть найменші дії для виховання гідних чеснот у собі вдосконалюють нас і примножують добро та любов у світі.
Тож прокинувшись уранці, помолившись, поставте собі прості запитання. Як я можу виявити доброту сьогодні? Що я можу сьогодні зробити заради миру? Який мій сьогоднішній вчинок послужить встановленню справедливості?
Пам’ятайте, що цілі й досягнення минущі. Це цеглинки у будівлі вашого життя. Їх багато, у цілому вони взаємозамінні, але новий «ряд цеглинок» не встановити, не завершивши попередній, і без них уся будівля буде неповноцінною.
Та фундаментом і головними опорними конструкціями в ній мають стати постійне вдосконалення у чеснотах та виховання гідних якостей у собі – адже саме вони є найбільш постійними, надійними та незмінними.
Повязані записи
