Тиждень тому для мільйонів українців світ назавжди перемінився, поділивши життя на «до» і «після». Війна поклала край багатьом мріям, планам, звичному розміреному життю і буденним клопотам. Але вона чітко показала, що є справжнім і цінним, а що – другорядним.
Не буде тих, кого війна не торкнеться. Це страшне зло, задумане і спричинене духовно мертвою людиною, не має щонайменшого виправдання ані людського, ані Божого. Війна – то страшна трагедія і великий гріх для того, хто її розв’язує. Вона суперечить самому замислу Божому, святі отці її порівнюють зі справою сатани та його слуг. Натомість ми, як воїни Христові, захищаємо правду, життя і волю, противимось поширенню зла. Попри очікування ворога, ми не сковані страхом і не засліплені ненавистю, як він.
Ми сильні як ніколи, ми молимося і діємо – кожен на своєму місці, в той спосіб, який для нас є можливим у конкретних обставинах. І робимо це ми не за наказом чи з примусу, а за покликом серця, а тому це – найправильніше і найдієвіше. Таким чином ми служимо нашому народу, нашій Батьківщині. Як казав митрополит Іларіон (Огієнко): «Служити народові – то служити Богові». Хто на фронті, хто в тилу – всі допомагають одне одному з почуття любові до ближнього, а відтак – виконують Божі настанови, роблять справу, угодну Господу.
Молімося! Про це прошу вас у ці важкі часи. Молитва – це не просто слова, а набагато більше. Це сила, це світло, це надія і спасіння. Нехай вас береже Господь! Молюся за кожного з вас.
Із фб-сторінки Митрополита Епіфанія
Повязані записи
