«Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати» (Ів. 17: 4), — такими словами звертається до нас Церква Христова у Євангельському читанні вчорашньої неділі. Читаємо про те, як Ісус Христос, усамітнившись, звертає Свою молитву до Бога Отця. Це для нас є прикладом того, що лише серце, наповнене щирою і покаянною молитвою, душа, сповнена Божої благодаті, можуть привести до спасіння.
Про молитву як особливий спосіб спілкування з Богом у контексті євангельського читання розмірковує Митрополит Львівський і Галицький УПЦ Філарет:
«Протягом Євангельської розповіді ми спостерігаємо, що Спаситель багато разів усамітнювався для молитви. Рано вранці або пізно вночі, коли його учні, втомлені денними подіями, відновлювали свої сили під час сну, Христос наодинці звертає Свої молитви до Небесного Отця. Зрозуміло, чому слова Його молитов практично не дійшли до нас.
Адже, і для нас молитва – це сакральна дія, таємне спілкування із Творцем, моменти, коли ми відкриваємо найдорожче в своєму серці для Господа. І ділитися цими моментами із іншими людьми в нас бажання не має зовсім.
Так робив і Спаситель. І лише в найбільш особливі моменти апостоли чули слова Його молитов, які з великою любов’ю зберегли і для нас. Під час слухання Святого Письма і ми стали свідками одного з таких моментів. Євангельське читання 7 Неділі після Пасхи містить у собі живі слова, якими звертається Бог Син до Бога Отця.
Перший фрагмент стосується слів Спасителя, якими Він почав Свою молитву. Євангеліст Іоанн пише:
«Ісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! Прийшов час. Прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе;
як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дав Він життя вічне» (Ін. 17, 1-2).
Першим словом, промовленим Спасителем у молитві, стало слово «Отче». Святитель Миколай Сербський, розважаючи про цю молитву, згадував слова «молитви Господньої», якою Сам Спаситель вчив людей як правильно звертатися до Бога. Вона починається словами: «Отче наш».
Святитель говорив, що все те, чого Господь Ісус Христос навчав людей, Він виконував і Сам. Виконуючи і тут волю Отця, Христос звертається до Бога просто – Отче.
В другому фрагменті цієї молитви почуємо свідчення Спасителя про те, що Його Божество нарешті зрозуміли і прийняли Його учні:
«Я явив ім’я Твоє людям, яких Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє.
Нині зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе.
Бо слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли воістину, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене» (Ін. 17, 6-8).
Пам’ятаємо і ми, ким насправді є Ісус із Назарету, дослухаємось слів Його, спасительних настанов та особливо звертаємо увагу на слова Його особистих молитов, із безкінечною любов’ю і турботою про все людство звернених до Його Небесного Отця. Молимось і ми, на всякому місці прославляючи ім’я Отця і Сина і Святого Духа».
Фото – із Фейсбук-сторінки Львівської єпархії УПЦ
Повязані записи
