На факультеті журналістики відбулася зустріч студентів з ієрм. Кипріаном (Лозинським) про виклики пандемії, онлайн-причастя та соціальні мережі

22 вересня 2021 року, на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, у лабораторії «Контент і технології», перед студентами виступив ієромонах Кипріан (Лозинський), декан богословського факультету Львівської православної богословської академії ПЦУ.

До зустрічі долучилися також викладачі та гості. Учасники події спілкувалися про те, які виклики поставила пандемія перед Церквою та як вона виконує свої функції в умовах карантину.

«Одне із основних завдань Церкви – це просвітництво і навчання. Звичайно, пандемія наклала відбиток на діяльність Церкви, як і на всі сфери людського життя, але до цих обмежень ми доволі швидко адаптувалися, перейшовши в онлайн-формат. Звичайно, це має і мінуси. З особистого досвіду можу сказати, що проповідувати перед пустим храмом і камерою, яка тебе знімає, дуже важко, адже ти не бачиш очей своїх слухачів, реакції аудиторії. І люди ділилися зі мною тим, що їм перед екраном молитися складно, адже буденність і домашність все одно вриваються в молитву. Як сказано в одній історії, Бог всюди є однаковий, але ми не всюди однакові. Молитва в храмі є зовсім іншою завдяки сакральності, іконам, співу хору, запаху ладану. Але в ситуації пандемії, коли іншої можливості нема, то онлайн дуже допомагає. Це все одно зближує громаду, люди відчувають єдність, нехай навіть через онлайн-трансляції.

Ще одна функція, яку виконує Церква – це соціальне служіння. Пандемія ускладнила цей процес, але не унеможливила його. Ми можемо допомагати іншим і на відстані, надіслати кошти на банківські карточки чи матеріальні речі через пошту. Але пандемія обмежила особистий вербальний і тактильний контакт, забрала можливість допомогти людині не тільки словом чи матеріально, але допомогти обіймами, любов’ю», – зазначив ієромонах Кипріан.

Також на зустрічі обговорили питання онлайн-богослужінь та онлайн-таїнств, зокрема згадали про появу книги «Феномен онлайн-причастя», яка викликала в ПЦУ та в суспільстві загалом безліч дискусій.

«Відповідати на потреби людей сакрального характеру – також важливе завдання Церкви. Для цього проводяться Богослужіння і Таїнства. Та як діяти в умовах пандемії? Насправді, коли ми говоримо про вечірні богослужіння, молебні, вервиці, то особливої проблеми в цьому немає. Люди долучаються онлайн і моляться разом. Та, якщо говорити про Божественну Літургію, кульмінацією якої є Євхаристія, то ситуація трохи інша. Євхаристія містить багато символів, але сама символом не є.

Книга «Феномен онлайн-причастя» з’явилася через те, що один священник провів онлайн-літургію. Він був в храмі, звершував Богослужіння, проводячи при цьому онлайн-трансляцію, а люди перед екранами ставили хліб, вино і воду, повторювали за священником молитви, а потім разом причащалися, вірячи, що в кожного вдома відбулося перетворення хліба і вина на тіло і кров Ісуса Христа. Ця подія викликала шквал різних думок. Я теж написав рефлексію щодо цього. Автори книги зібрали всі ці відгуки і видали їх, щоб показати, що така ситуація є і Церква буде давати на неї відповідь.

Прихильники онлайн-причастя відсилаються до фрази зі Святого Письма, що Дух Святий дише, де хоче, тому Він міг на відстані звершити це перетворення. А противники такого формату, серед яких і я, апелюють до того, що Дух Святий завжди діяв, де хотів, але Церква ніколи, навіть в найважчі періоди гоніння, не вдавалася до дистанційного причастя, адже суть Євхаристії – це єдність спільноти навколо одного хліба і одної чаші. Перед моніторами кожен приносить свій хліб, але ми не можемо знати, стається на відстані це перетворення чи ні. Це ніби давати людині ліки, не знаючи, чи вони допоможуть. Краще давати ті ліки, які точно допомагають. Тому формат онлайн-причастя не є можливим, хоча причастя на відстані тими дарами, які вже були перетворені на літургії (як колись диякони розносили їх людям по домівках), це цілком допустимо, Церква в цьому не обмежує», – підсумував декан богословського факультету Львівської православної богословської академії ПЦУ.

Окрім цього, ієромонах Кипріан поділився зі студентами і гостями власним досвідом комунікації у Тік-Тоці та розповів про подальші плани ведення свого акаунту.

«Щоб виконувати функцію навчання, Церква ще задовго до пандемії увійшла в соціальні мережі. Тік-Ток – це соціальна мережа більш розважального характеру, яка не надто спонукає нас до думання і часто не приносить користі для нашого мозку. Та я вирішив зареєструватися в Тік-Тоці, щоб навіть там діяв церковний елемент просвітництва. Опублікувавши перші відео, я побачив, що  запит на християнський Тік-Ток, можливо, не такий великий, як на інші тематики, але він є. Більше того, в мене вже траплялися випадки, коли мій Тік-ток приносив реальну користь людям чи приводив до реальних знайомств.

Звичайно, я помічаю, що деякі відео набирають більше переглядів, інші – менше. Наприклад, відео, які стосуються інтимних тем, більш популярні, і зрозуміло чому. Але я стараюся відповідати на всі запитання, не вибираю ті, які зможуть набрати більше переглядів. Адже ніщо не може бути для людини самоціллю. Апостол Павло каже: «Все мені можна, але мною ніщо володіти не повинно». Якщо Тік-Ток, Інстаграм чи будь-яка інша соціальна мережа володіє мною, то це залежність, це гріх. Тому я особливо не слідкую за трендами Тік-Току, не женуся за вподобаннями та переглядами і не маю якоїсь стратегії, щоб наростити кількість підписників. Моя мета в тому, щоб люди, які соромляться чи не хочуть прийти в храм, могли отримати максимально об’єктивні і тверезі відповіді на свої запитання.

Зараз мені бракує часу для ведення Тік-Току, оскільки для викладачів, а особливо для мене, як для декана факультету, вересень – складний місяць. Але як тільки звільниться час, обов’язково буду записувати нові відео, адже є ще дуже багато запитань від аудиторії», – сказав ієромонах Кипріан (Лозинський).

Опісля студенти, викладачі та гості мали можливість задати спікеру запитання щодо комунікації Церкви в онлайні, на які ієромонах Кипріан (Лозинський) з радістю відповів, а також запросив усіх, хто з певних причин боїться задавати священникам запитання вголос, звертатися до нього в Тік-Тоці чи Інстаграмі.

Посилання на сторінку ієромонаха Кипріана (Лозинського): https://vm.tiktok.com/ZMRg6Gu2B/

Підготувала Софія Витівська