У селі Воля-Гомулецька поблизу Львова триває реставрація пам’ятки архітектури національного значення – дерев’яної церкви Пресвятої Трійці, що протягом 270 років збереглася у майже незміненому вигляді.
Про це інформує Львівська міська рада.
Реставрацію церкви розпочали ще 2021 році, та з початком повномасштабного вторгнення роботи припинилися. Проте вже перший етап відновлення показав критичні пошкодження дерев’яних конструкцій, тому фахівці вирішили змінити технологічний підхід і скоригувати проєкт реставрації. За нього взялося підприємство «ЛЬВІВ-РЕСТАВРАЦІЯ», і в 2024 році реставраційні роботи відновили.
«Спочатку передбачалось тільки укріплення стін. Але, коли зняли обшивку, то, разом з експертом з Німеччини Крістофом Юнґгансом, зрозуміли: церкву однозначно необхідно повністю розібрати і зібрати наново. Рішення була непросте, бо кожну балку требу було пронумерувати, зрозуміти як і де здійснити протезування. Була довга дискусія, але все ж таки так і зробили», — розповіла радниця міського голови з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко-Швець.
Зараз храм реставрують за технологією протезування: його розібрали до основи, замінили та оновили пошкоджені елементи, а тоді зібрали знову. Відновлюють також автентичний стінопис. «Оскільки церкву розбирали, то, щоб максимально зберегти існуючі розписи, стінопис був профілактично заклеєний. Зараз майстрині закріплюють ділянки, які відстали, підклеюють паволоку, яка була розрізана чи розірвана. Тобто виконують найосновніші консерваційні процеси, від яких залежить збереження пам’ятки», – зазначив викладач коледжу ім. Труша, художник-реставратор станкового темперного живопису Андрій Почеква.
Храм реставрують у максимально автентичному вигляді. Зокрема, відновлять хори, елементи яких у ХХ столітті використовувалися для укріплення північної нави.
«Відновлення цього унікального храму має велике значення, адже йдеться не лише про збереження архітектурної спадщини, а й нашої культурної ідентичності та традицій», – підкреслила керівниця офісу охорони культурної спадщини ЛМР Тетяна Балукова.
Завершити реставрацію планують до кінця цього року. Станом на сьогодні виконано орієнтовно 60% робіт. Заступник керівника ТзОВ «ЛЬВІВ-РЕСТАВРАЦІЯ» Ярослав Пащак розповів, що вже відреставрували і змнотували вівтар, наву та склепіння храму. «Старались якнайбільше залишити первісної деревини. Міняли тільки ті частини, які не підлягали повторному використанню. Автентична деревина збережена на 70%», – зазначив Ярослав Пащак.
До завершення реставрації залишилося змонтувати ганок, а також повернути святині гонтову обшивку та покриття. Крім того, у храмі встановлять систему пожежної сигналізації, блискавкозахист, пожежний резервуар, а також загалом облаштують благоустрій. Загальна вартість робіт – близько 10 млн грн. 70 тис. євро на збереження пам’ятки виділив фонд ALIPH.
Адміністратор місцевої парафії Пресвятої Трійці УГКЦ отець Володимир Крижанівський розповів, що богослужіння в церкві тривали навіть попри аварійний стан: востаннє тут молилися перед тим, як у 2023 році було відновлено реставрацію пам’ятки. Голова комісії сакрального мистецтва Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ отець Ярослав Петруха зазначив: «Тішить, що, незважаючи на труднощі в часі війни, і міськрада, і всі дотичні сторони знайшли фінансовий та інтелектуальний ресурс, щоб відновити цю святиню, яка представляє сакральну цінність і пам’ятку для нашого народу».
Довідка
Дерев’яна церква Святої Трійці була зведена у 1756 році біля підніжжя гори Осова, у той час, коли хутір Гамулець ще був окремим невеликим поселенням. Він розташовувався на перетині шляхів, що з’єднували довколишні села зі Львовом. Святиня унікальна, бо належить до рідкісних дводольних церков (складається з двох частин). Оскільки парафіян було небагато – церква невеликих розмірів. Сьогодні таких споруд лише кілька: в Белзі, Бесідах та у Волі-Гомулецькій.
Церква складається з основної частини — нави, а також гранчастого вівтаря. Її конструкція дерев’яна, зрубна. Первісно всі покрівлі, купол і фасади були вкриті ґонтом. Із західного боку нави розташовувалися хори. Згодом архітектура храму зазнала змін: добудували прямокутний каркасний бабинець (ґанок) — тобто третю частину будівлі. Також дах церкви з часом перекрили бляхою.
Фото: Роман Балук
Також читайте: Дослідити, щоб врятувати: Інститут «Полоніка» обстежив фрески храму Архистратига Михаїла
Польща відреставрує львівські памʼятки ще на 20 млн грн
На Львівщині зусиллями волонтерів рятують дерев’яний храм XVII століття
Повязані записи
