Клаудія Толочко раніше була моделлю. Її самооцінка залежала від того, як інші люди реагували на її зовнішність. У своєму житті вона «потопала в тяжких гріхах». Потім хвороба та смерть близької людини привели її до Бога. Ось історія про її навернення.
Робота моделлю – мрія багатьох дівчат. Ви, Клаудіє, досить рано почали кар’єру в модельній індустрії.
Клаудія Толочко: Так, я почала працювати моделлю у віці 16 років і заробляла цим на життя до 22 років. Коли я ходила до молодшої школи, мої друзі часто казали мені, що я фотогенічна і що мені варто подумати про роботу моделлю. Я вирішила спробувати – брала участь то в одній фотосесії, то в іншій. Я почала отримувати багато комерційних пропозицій, які добре оплачувалися. У віці менш як 20 років у мене був обліковий запис в Instagram, на який підписалося майже пів мільйона людей.
Кілька років тому ви захворіли на важку, надзвичайно виснажливу хворобу. Лікарі не змогли вам допомогти.
Мені поставили діагноз «системний мікоз». Хвороба змусила мене звернутися за допомогою до Бога. Це ще не було навернення, але це був перший крок до налагодження стосунків з Господом. Читаючи Святе Письмо, я дізналася про Божий погляд на людське життя. Тоді я відкрила для себе силу біблійної дієти (базованої на необроблених, переважно рослинних продуктах). Я застосувала це в своєму житті, і Господь Бог почав мене зцілювати. Не одразу, а поступово, через піст і молитву.
Сьогодні я знаю, що якби це не був процес, якби Бог зцілив мене миттєво, я б не була з Ним довго. Я продовжувала б грішити та, можливо, втратила свій шанс на спасіння та вічне життя.
Хвороба була не єдиним стражданням, яке привело мене до Бога. Незабаром після того, як я захворіла, помер мій дядько Павло, який був мені як брат. Нас розділяла лише невелика різниця у віці. Це був молодий, здоровий чоловік, ніколи нічим не хворів. Він просто заснув і не прокинувся; зупинилось серце. Його смерть вразила мене.
Що ви відчували, коли стояли над труною дядька?
Ціле моє життя пройшло перед очима в ту мить. Мені згадалися слова зі Святого Письма: «Не знаєте ні дня, ні години». У той час, хоча я намагалася пізнати Господа Бога, моє життя не було схоже на життя наверненого християнина. Я тоді йшла короткими шляхами та загрузла в тяжких гріхах.
Пригадую, що після смерті мого дядька Павла я стала навколішки і вигукнула: «Святий Душе, прийди, Ти мені потрібен у моєму житті. Без Твоєї допомоги я не зможу піднятися зі свого падіння».
Він прийшов?
Так, Він прийшов і змінив моє життя на 180 градусів. Я вирішила зробити генеральну сповідь. На кількох аркушах паперу я написала гріхи, якими кривдила Бога всі ці роки. Святий Дух навіть нагадав мені про дрібні провини з мого дитинства, як-от те, що я взяла кілька монет із гаманця моєї бабусі без її відома. Ця сповідь було дуже гарним початком! Початком прекрасної пригоди з Богом.
Як фотомодель ви брали участь, серед іншого, у оголених сесіях; ваші фотографії з’явилися в чоловічих журналах. Як ви дивитеся на це сьогодні, через кілька років?
Це вже позаду. Раніше я почувалася недооціненою. Моя самооцінка залежала від того, як я виглядаю, і від думки про мене інших людей. Мені було потрібно підтвердження того, що я приваблива, тому модельний світ був для мене таким необхідним. Це втамовувало мій голод бути прийнятою. Сьогодні я дивлюся на себе так, як на мене дивиться Бог, тобто з любов’ю, прийняттям.
У вас був багатий хлопець, з яким ви жили в шикарній квартирі та їздили в дорогі відпустки, і ви заробили багато грошей. Чи не шкодуєте, що все це полишили?
Ні, бо я знайшла Господа Бога, а це для мене найголовніше. Бог дає мені все, що мені потрібно. Протягом трьох років я чула голос у своєму серці, який говорив: «Іди за Мною». Я відчувала, що це Ісус запрошує мене слідувати за Ним, але я не знала, куди йти. Тому я запитала: «Господи Ісусе, що Ти маєш на увазі? Адже я вже покинула модельний бізнес. Я розійшлася зі своїм хлопцем, з яким жила в гріху. Я вже зрозуміла, що не покликана до релігійного життя. Чого ти хочеш, Господи?»
Відповідь прийшла нещодавно, під час адорації Пресвятих Дарів. Господь Ісус чітко показав мені, що моє покликання – євангелізація. Він хоче, щоб я говорила про Нього іншим людям, віруючим і невіруючим, бездомним і повіям, у церквах, дитячих будинках, виправних установах і в’язницях. Все, що я роблю, я хочу робити для Його слави.
Автор Катажина Шкарпетовська/ Aleteia
Повязані записи
