У той час, коли йшла запекла боротьба за надання Томосу ПЦУ особисто я був палким прихильником успішного увінчення цього процесу.
Головною причиною моєї підтримки Томосу як священником УГКЦ було те, що я вважав і вважаю, що ПЦУ має великий шанс очистити нарешті поняття Православ’я в Україні від її радянського минулого. Це з черги очистило б поняття Христової Церкви як такої, а багато людей змогли б у православ’ї відкрити нарешті євангельське обличчя Христа, а не політичну ідеологію.
Але, слова, які сьогодні сказав Митрополит Епіфаній в часі свого візиту до Львова, вважаю червоним сигналом того, що ПЦУ починає наступати на ті самі граблі, на які наступав свого часу патріарх Філарет. Очевидно, що мова йде про наступні слова, які він сказав в часу свого виступу перед поважною аудиторією у Львові:
«Київ дуже часто ми називаємо другим духовним Єрусалимом. Це є центр, столиця, і наша київська центральна кафедра. Звичайно, що місто Львів є унікальним містом тут на теренах Західної України, він є також нашою духовною столицею»
Митрополит відразу зрозумів, що ці слова можуть бути неоднозначно сприйняті середовищем УГКЦ, а тому пояснив самого себе:
«Це не в образу греко-католикам. Чому я так кажу? Бо у Львівській області є найбільша кількість православних парафій у нашій Церкві. Немає у жодній іншій області, навіть у Київській області є трошки менше наших православних парафій, аніж на теренах Львівщини»
Кожен, хто прочитає ці слова, скаже відразу: А що тут такого? Все нормально. Ну сказав, ну так вважає.
Але,як завжди воно є, істина криється у деталях. Які ці деталі?
Пам’ятаєте про бажання УГКЦ служити у Святій Софії Київській, яка була споруджена у часи, коли Вселенська Церква ще не була ще поділеною. Реакція зі сторони патріарха Філарета не забарилася – він був проти. Його ще можна зрозуміти, бо він є носієм радянського і особистого не завжди світлого минулого. Тому, такі як я очікували реакції зі сторони Митрополита Епіфанія. І тут, він сказав, що дочекається повернення Глави УГКЦ з Риму, заслухає думки свого Синоду, поговорить з блаженнішим Святославом і тоді скаже власну думку. Та з цього не зовсім зрозумілого пояснення стало зрозуміло, що Митрополит Епіфаній також проти прощі УГКЦ до Київської Софії.
І тепер уявіть собі, як було прикро почути для греко-католиків, які вже готовими були з’їхатися до Києва з різних куточків світу, що проща до Святої Софії Київської відміняється. Блаженніший Святослав, також рятуючи позицію молодого новообраного Митрополита ПЦУ дипломатично сказав, що нам слід йти вперед. Хоча, сам, мабуть, саме тоді добре постраждав.
І ось тепер, Митрополит Епіфаній заявляє у Львові, що це місто є духовною столицею ПЦУ. Хочу зауважити, що свій візит до Львова він спланував саме тоді, коли усі єпископи УГКЦ були на Синоді у Римі. Здається, що візит Митрополита Єпіфанія до Львова саме під цим кутом і планувався, тобто тоді, коли єрархи УГКЦ будуть поза межами України.
Якби Митрополит Епіфаній прибув до Львова у інший час, зустрівся б з єрархами УГКЦ, разом з ними здійснив публічне моління і сказав слово, його візит набрав би зовсім іншого виміру, а сприйняття його постаті греко-католиками, набрало зовсім іншого виміру.
А так, усе сьогодні ним сказане з несмаком сприйнялося греко-католиками у Львові, яких, до речі, на заходах з Митрополитом Епіфанієм було чимало, якщо не більшість.
Коли до того всього додати ще й той факт, що останніми місяцями священники ПЦУ відмовляються разом співслужити зі священниками УГКЦ молебні, акафісти, а навіть панахиди (у Самборі Митрополит Епіфаній стояв збоку, коли Блаженніший Святослав освячував пам’ятний хрест), то це вже червоний сигнал.
Я все ж таки вірю, що євангельський дух, яким характеризується Митрополит Епіфаній, візьме верх над “церковним протоколом”, який йому формує його команда. Я щиро вірю, що усі ми, Церкви, які є спадкоємцями Володимирового Хрещення, нарешті переймемося до глибини душі закликом Христа, щоб усі були одно!
А на даний час маєте те, що маємо. І не можна цього оминати увагою.
Боже, благослови і допоможи нам!
Отець Юстин Бойко
Повязані записи
