Закинуті сади на Святоюрській горі у Львові планують перетворити у публічний парк та об’єднати його в єдиний комплекс із парком Івана Франка. Такі зміни мають відбутися відповідно до нового детального плану території, який розробляє ПП «НВФ «Рутенія» на замовлення міської ради. Про те, як в майбутньому виглядатиме територія Святоюрської гори, ZAXID.NET розповів головний архітектор проекту Юрій Криворучко.
Потреба в детальному плані розвитку території, обмеженої вулицями Городоцька, Гоголя, Листопадового Чину, Устияновича, Митрополита Андрея, Озаркевича та пл. Св.Юра виникла, коли в місті заговорили про потребу спорудити на площі пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому.
«Детальний план території розроблявся, щоб облагородити територію Святоюрського комплексу та знайти місце для пам’ятника митрополиту. Ця територія під охороною ЮНЕСКО, на ній знаходиться багато пам’яток історичного значення, тому це несе і багато обмежень», – розповів Юрій Криворучко.
Зелений острів у центрі Львова
Територія, до якої входить Святоюрська гора зі своїми садами, була включена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 1998 року. Сьогодні для відпочинку львів’ян і гостей міста доступний для огляду лише собор Св. Юра. А от до монастирських садів цікаві можуть пробратись лише через дірку в паркані. Загалом монастирські сади сьогодні в доволі плачевному стані – більшість дерев із парку втрачено, а ті, що залишились, здебільшого, вражені паразитами.
За словами Юрія Криворучка, почати вводити територію в громадське користування можна хоч сьогодні, попередньо організувавши толоку та прибравши територію, і відновивши доступ на територію садів з боку вул. Замкненої. Однак, згідно з детальним планом території, сади згодом мають стати частиною громадського простору та перетворитися у міський парк.
«Найкраще оживлення і відновлення території – створити публічний парк, куди зможуть ходити люди. До того ж вул. Замкнена раніше простягалась до пл. Св. Юра. Частково вона збереглась і досі, тому її можна було б відновити, зробити з неї пішохідний простір. Це збільшить шанси потрапляння з вул. Городоцької до Святоюрського комплексу та зеленої зони», – розповів Криворучко.
Окрім простого відродження саду-парку, архітектори пропонують об’єднати його в єдиний комплекс із парком Івана Франка пішохідним мостиком.
«Цей парк можна з’єднати мостиком із парком Івана Франка. Там великі перепади висоти і не потрібно нічого пристосовувати, достатньо мостика з пандусом. Тоді у людей буде зелений простір в центрі міста аж до вул. Городоцької», – додав архітектор.
Проте, окрім самого парку, відновлення потребують й інші елементи ландшафту, як от монастирські мури, капличка, бомбосховища.
«На території монастирського саду є два бомбосховища, і в одному з них ми пропонуємо зробити музей катакомбної церкви. Також можливе створення музею УПА у школі на вул. Замкненій, та галерею митрополитів у саду. Це б привернуло увагу туристів і доповнило атмосферу місця», – зазначив керівник проекту.
Цікавим об’єктом міг би бути і старовинний монастирський мур, що розділяв сади та територію монастиря. Хоча в цілому сад потрібно переплановувати, висаджувати нові дерева та облаштовувати доріжки.
А от митрополичі сади, які розташовані ближче до вул. Озаркевича, так і залишаться закритими, оскільки належать УГКЦ. Щоправда і вони потребують оновлення. На схилах від митрополичих палат архітектори пропонують влаштувати терасований сад з обмеженою доступністю у святкові та недільні дні (за рішенням УГКЦ).
Оживлення вул. Городоцької
Включає план території і оновлення площі біля цирку, що на вул. Городоцькій. Для збільшення привабливості території, там пропонують відновити ряд закинутих елементів, як от північний підгірний нижній мур саду, а також облаштувати поруч грот та штучний басейн на місці, де колись витікав струмок.
Також на нижній території парку запропоновано облаштувати два підземних паркінги: біля цирку на перехресті вул. Озаркевича і Городоцької на 132 місця з облаштуванням наземного паркінгу на 15 місць для туристичних автобусів, та підземний паркінг на вул. Замкненій на 42 місця.
«Це дасть можливість розв’язати проблему паркування на цій ділянці вул. Городоцької, а також знайти місце для туристичних автобусів, які після реконструкції пл. Юра, імовірно, більше не зможуть там паркуватись», – зазначив Криворучко.
На думку архітектора, частина коштів на відновлення території повинна була б надходити через державний бюджет, оскільки майже вся територія разом з пам’ятками архітектури національного значення та перебуває під охороною ЮНЕСКО, а, отже, держава взяла на себе зобов’язання по її утриманню. Особливо це стосується закинутих сьогодні монастирських садів. Однак необхідні інвестиції місто може залучати і від підприємців, які теж зацікавлені у розвитку туристично-рекреаційного сектору в цій зоні.
З 7 листопада у Львівській міській раді усі охочі вже можуть ознайомитись із детальним планом розвитку пл. Юра у Львові та прилеглих територій. Самі ж громадські слухання того, як має виглядати Святоюрська гора в майбутньому, заплановано на 21 листопада. Однак найбільші дискусії на громадських слуханнях можуть точитись не навколо плану розвитку гори та освоєння монастирських садів, а щодо встановлення пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому на пл. Юра, оскільки затверджений на сесії львівської міської ради проект не зовсім відповідає червоним лініям та обмеженням, які вносить належність території до охоронної спадщини ЮНЕСКО.
Ірина Знась
Повязані записи
