Новик Унівського монастиря Ярослав Мельник ділиться своїми роздумами про монаше життя:
У монашестві найважче побороти внутрішні особисті бажання.
Тут потрібно піти дальше ніж ведуть Тебе Твої мрії – а це не легко.
Цей шлях пізнання Бога, потребує неабиякої віри.
Монашество далеко на для слабких..!
Знаю, що багато покликаних, проте щоб
відгукнутись, потрібні зусилля 💪
Ти не мусиш любити спосіб монашого життя, достатньо ЛЮБИТИ БОГА.
В монашій спільноті легше бути, коли дивишся на кожного брата як на Ісуса в часі страстей, або ж як на найпрекраснішого серафима.
Часом це повне любові життя, часом рутина.
Думаю що навіть монахи зі стажем теж закохуються.. 😮
Багато із них люблять грати у футбол. ⚽
Вони звичайні люди, лише у вічності дуже дуже хочуть бути в Небі .
Я по сьогодні не можу полюбити і прийняти церковного правила як такого. 😧
Монах – той котрий цілковито належить Богові.
Монашество – це кохання Ісусового серця!
Якщо монашество порівняти з квіткою.. мабуть – троянда; прекрасна, але з колючками.
Вони – це люди віри.
Монахи залишають природнє задля надприроднього.
Підтримка рідних для них важлива.
Монах це той місіонер і апостол, який через любовне ставлення до всіх і всього, та молитву потрапляє туди, куди не потрапляють сотні місіонерів та проповідників.
Серед них багато простих, хоча є інтелектуали 😉
..їхні келії це дім Бога!
Р. S -було б круто писати про таке років за 20- ть !
Світ потребує Монашества.
Повязані записи
