Неділя про Страшний Суд цього року випадає на 10 березня. Звідки така моторошна назва? Чому цей день випадає саме на М’ясопусну неділю? Яка різниця між Божим судом над людиною в час її смерті та Страшним Судом? Чому в людей по-різному складається доля і чи вірять політики і чиновники в Божий суд?
На ці та інші запитання відповів священник Андрій Корчагін, який вже вісім років несе капеланське служіння в обласних органах влади Львівщини. Також він є парохом парафії святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії УГКЦ у Львові.
Андрій Толстой: Отче Андрію, звідки взялась назва «Неділя про Страшний Суд»? Звучить доволі моторошно.
О. Андрій Корчагін: Тому що цього дня на Божественній Літургії читається уривок з Євангелія від Матея, 25 глава, в якому Христос пророкує про Свій другий прихід на землю. В першому приході Божий Син прийшов у наше життя дуже тихо, скромно і покірно. Він також зіткнувся з ненавистю та заздрістю і багато страждав. Коли ж Христос прийде вже вдруге на землю, все буде цілком інакше. Він пророкує, що цей прихід буде тріумфальний. Коли Він прийшов уперше, про нього знала тільки горсточка людей. Коли Він прийде вдруге, про це в одну мить взнають всі одночасно — і живі, і померлі, праведні і грішні. Тому цей прихід буде повний Божої сили. І для тих, які відкинули Божу любов, він буде страшний, але для тих, які любили Господа, горнулися до Нього та були Йому вірні, це буде прихід їхнього Царя і Владики, і це буде велика неймовірна радість.
А чому саме ця неділя року обрана для цього нагадування про Страшний Суд?
Ця неділя має ще одну назву — М’ясопусна, тому що, починаючи з наступного дня після неї, люди вже не споживали м’ясних страв, готуючись до Великого посту. А після Сиропусної неділі, яка слідує за М’ясопусною, також відмовлялись і від молочних страв — таким чином поступово входили у початок Великого посту.
То чому все ж таки Неділя про Страшний Суд випадає на М’ясопусну?
Нас готує до Великого посту насправді кілька неділь.
Перша — Неділя про Закхея (див. Лк. 19, 1-10). У цій неділі ми бачимо, як Христос Господь ходить по землі шукаючи загублені людські душі, воюючи за людські серця, проголошуючи людям Добру Новину про Божу любов. І ця неділя розповідає, як Христос навертає від грішного життя Закхея та всю його родину.
Наступною йде Неділя про митаря і фарисея (див. Лк. 18, 9-14). Вона готує християнське серце до того, щоби кожен із нас задумався, хто я є в Божих очах. Тому що фарисей вважав, що він праведний і правильний, і його гординя була огидна Господеві. А митар усвідомлював свої гріхи і прийшов благати у Бога прощення за своє грішне життя — більше нічого не хотів. Каже Ісус, що «митник, віддалік ставши, не хотів і очей до неба звести, а бив себе у груди, кажучи: “Боже, будь милостивий до мене, грішного!”» І тому він прощений Богом.
Третя — Неділя про Блудного сина (див. Лк. 15, 11-32), яка ще краще нас готує до часу Великого посту. І в цій неділі ми знову ж таки бачимо Божу любов. Всі три неділі, які передують Неділі про Страшний Суд, говорять виключно про неймовірну Божу любов у якій Бог ходить і шукає людину. Немовби гукає: «Дитино моя, де ти?». І власне Притча про Блудного сина має також іншу назву, а саме – Притча про Милосердного батька. Окрім цього, бібліїсти називають цю притчу євангелієм у Євангелії, бо вона є царицею всіх притч Ісуса Христа. Кожна людина уявляє собі по-різному Господа Бога. Але найкраще об’явив сутність Бога Єдинородний Син Ісус Христос. І зробив Він це у Притчі про Блудного сина. Він нам каже, що Отець Небесний – це наш Татусь, який неймовірно любить кожного з нас; всі ми є різні, а Він нас безмежно любить. І попри те, що ми через свій вибір часто помиляємось і відходимо від Нього, живучи в гріхах, Отець Небесний постійно виглядає нас і чекає на наше покаяння і навернення, аби нас обійняти, аби нам пробачити і подарувати спадок, який для нас призначений, а це є вічне життя у Його Небесному Царстві.
А ось вже Неділя про Страшний Суд говорить таке:
Людино, поки ти жила на землі, Господь Бог неймовірну кількість разів стукав до твого серця, чекав тебе, пробачав тобі, показував, що Він любить тебе. Але пам’ятай, що Бог також має чесноту справедливості. І тому, поки живеш, Бог завжди дає тобі шанс на покаяння і зміну життя, на навернення до Нього. Якщо ж ти, людино, все ж таки відкидаєш цю Божу любов — ти або байдужа, або вороже налаштована до неї — Божа справедливість все одно тебе зустріне, і ти приймеш нагороду, яку заслужила.
Неділя про Страшний Суд опам’ятовує кожного.
Який сенс у Страшному Суді, якщо людина вже після смерті йде у відповідне місце — отримує те, що вона заслужила?
Церква вчить, що перший суд над людиною відбувається в її смертну годину. І вченням Католицької церкви є те, що в потойбіччі існує Рай, Чистилище і Пекло. Людина попадає в одне з цих місць через індивідуальний суд над її душею. Коли ж буде друге пришестя Христове, то цей суд буде публічний. Тоді кожен з нас один одного побачить таким, якими ми були насправді. Ми будемо бачити справжню сутність один одного так, як нас бачить Господь Бог.
Також цей Суд буде загальним, і Господь поставить одних праворуч, а інших ліворуч Себе. Він чітко скаже: Ви, які Мене любили на землі, прийміть нагороду, а ті, що відмовились від Мене, йдіть до іншої отари, «ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його» (див. Мт.25, 41).
Приватний Божий суд людина переживає в годину смерті
Отче Андрію, чому Господь одних судить вже під час їхнього життя на землі, а інші явні грішники живуть довго і не мають серйозних проблем чи наслідків?
Ми маємо собі запам’ятати одну просту річ — Бог нікого ніколи не карає. Це ми так кажемо: Бог тебе покарає. Але Бог не карає, бо Бог є любов. Просто гріх, який чинить людина, отруює життя їй та іншим людям. Гріх завжди має наслідки. І тому Бог інколи продовжує людині життя, бо дає їй шанс на покаяння. Є велика кількість святих, які померли в дуже молодому або навіть дитячому віці, і всі вони є в Небі. Якщо людина дозріла до Неба, Господь забирає її і дарує їй щастя, яке ми на землі не можемо уявити навіть близько. Якщо ж людина ще не зріла, не готова, то Бог, люблячи її, дає шанс покаяння — десятий, сотий, тисячний раз. Бог дивиться на наше життя інакше, ніж ми дивимося на себе і один на одного.
Якщо Бог не карає, а людину губить лише отрута її гріха, то чому тоді буває так, що люди, які чинять менший гріх, несуть його наслідки на собі, а великим грішникам часто, здається, все сходить з рук? Виглядає так, ніби одних отрута вражає, а інших — ні, принаймні дуже довгий час.
Неділя про Страшний Суд говорить нам чітко, що справедливість Божа досягне кожну людину, яка жила на землі. Ми би хотіли, щоби Божий суд приходив відразу тут і тепер, а Бог дивиться на нас з перспективи вічності. Тому Господь в Біблії говорить нам, що Його думки — це не наші думки, а наші дороги — не Його дороги (див. Іс. 55, 8). Людина ніколи не зрозуміє до кінця Бога і Його діянь. Бог приймає рішення, а я лише намагаюся служити Йому у вірі та правді, сповняти Його волю.
Багато разів у житті ми кажемо: чому? І чекаємо на Його відповідь. І не раз ми цю відповідь не розуміємо. Або буває, Бог мовчить, хоче, щоб ми дозріли.
Отче, Ви дотичні до людей влади, тому що є капеланом Львівської обласної ради і Львівської обласної військової адміністрації. Як людині, яка стикається з несправедливістю чи то в суді, чи в іншій сфері життя, не зневіритись у Богові?
Ми маємо чітко відмежовувати Божий суд від людського. Тому що, як ми вже говорили, Господь Бог дарує людині спершу велику любов, а тоді вже судить. І навіть на Божому Суді буде панувати Божа любов. Ісус каже: «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» (див. Мт. 5, 7; Як. 2, 13). Вчинки милосердя і співчуття іншим людям перекриють силу силенну гріхів людини перед Господом. Божа любов буде діяти на Божому суді паралельно з Божою справедливістю. І про це Біблія нам неодноразово говорить.
Але людський суд зовсім інший. Бог — Святий, Він — досконала Любов, досконала Справедливість. А в земному суді людина судить іншу людину, опираючись на людські закони. Тому рішення у земному суді чи інших органах влади завжди буде приймати грішна, суб’єктивна людина, яка може намагатися бути справедливою, або може бути корумпованою та нечесною.
Ви спілкуєтеся з представниками влади і якоюсь мірою спостерігаєте за ними. Чи вірять ці люди в Божий Суд?
Якщо ми говоримо про Львівщину, то переважна більшість знає, що є Господь Бог, вірить в Бога, і знають, що буде суд Божий над ними. Але наскільки кожен з них до цього серйозно ставиться і готується, це вже інше питання — в душу людини на заглянеш. Я вже не один раз у житті переконувався, що, буває, ми думаємо про людину дуже добре, а вона виявляється лукавою, цілком іншою. Або навпаки – ми вважаємо когось нечесним, неправильним, несправедливим, а ця людина насправді хороша, порядна і багато робить добра, але таємно і тихо. І не треба забувати, що політика і брехня – це дві рідні сестри. Нерідко політики роблять добрі справи напоказ, інколи перед виборами. Інші роблять свої справи таємно і тихенько. Політики, судді, прокурори — це є люди, які мають в собі щось добре і щось зле, як кожен із нас. Але вони і ми маємо пам’ятати, що Суд Божий буде над кожною людиною. І, що ми робимо вибір кожен день у своєму житті.
Тому я заохочую, щоб політики готувалися до суду Божого в смертну годину, бо я вже поховав велику кількість людей, які дуже миттєво, раптово покинули це земне життя. У когось відривається тромб, хтось попав у ДТП або ще щось… Тому я би нікому не радив жартувати з Господом Богом. Мудра людина завжди інвестує у свою вічність — готується до зустрічі з Творцем на Його Суді.
Христос сказав: «Не судіть і не будете суджені» (Мт. 7, 1). Як правильно розуміти ці слова? З однієї сторони, Господь хоче, щоб ми розрізняли добро і зло, тому апостол Павло пише: «Ненавидячи лихе, прихиляйтесь до доброго» (Рм. 12, 9). Водночас Христос сказав: «Не судіть, щоб і вас не судили».
Це те, про що я щойно сказав. Я багато разів у житті переконувався, що ми не раз судимо про іншу людину, але не знаємо мотивів її вчинків, всіх обставин її життя і так далі. Тому ми часто любимо обмовляти і осуджувати один одного і таким чином у своїй гордині ставимо себе на місце Господа Бога, ніби ми все знаємо, і ми праві, а ця людина — ні. Тому Ісус каже, що ми не маємо права судити людину. Для того є Бог.
Ми маємо право давати оцінку певним вчинкам людини — сказати, що той чи інший вчинок є морально злий чи добрий, справедливий чи несправедливий. Але вже про саму людину ми не зможемо об’єктивно судити, бо ніколи не будемо знати до кінця її спонукань та обставин. Як тато я не раз засуджую своїх дітей — кажу, чому ти так зробив? І вже готовий карати. А діти можуть сказати: тату, ви це бачите зі своєї сторони, але ми це бачимо по-іншому. І представляють мені цілком іншу сторону, про яку я не те що не думав, я навіть не здогадувався про неї.
Спілкувався Андрій Толстой
Також читайте: О. Андрій Корчагін: «Моя функція — бути голосом сумління для тих людей, які очолюють Львівщину»
О. Петро Бойко: «Дуже велика користь душі спочилого від загальної церковної молитви»
О. Михайло Сивак: «Стінка між духовним і матеріальним світом дуже тонка»
Повязані записи
