ЛЮДИ КАЖУТЬ,
що в житті не так важливо, ким ти є, як те, ким ти став. Я гадаю, що значно важливішим є те, скільки всього ти здолав, щоб стати тим, ким ти сьогодні є!
Життя – таки рух. І за ним вартує встигати. Настільки і так довго, наскільки це можливо. Долати перешкоди, вхопитися за крила вітру, очима міряти обрії якоїсь доброї казки на небокрузі і невтомно перебирати ногами, аби на якусь мить відірватися від землі – допоки в грудях серце б‘ється.
Ніколи не думав, що в моєму житті настане час, коли усмішка коштуватиме зусиль. Настав. Але я твердо вирішив: усміхатися не перестану! Від сутінків у наших душах темрява навкруги ставатиме лише темнішою. А нам сьогодні так потрібне світло!
Отож, готовий рухатися далі, долаючи виклики, невтомно прямувати вперед, вхопивши за крила чергового ангела-вітра, з усмішкою на устах і з вдячною пам‘ятю у серці, запалюючи зорі і щодня стаючи собою!!!
02.09.2022
Із фб-сторінки отця Андрія Зелінського
Повязані записи
