Явлення Матері Божої в Ля Салет передувало об’явленням в Люрді та Фатімі. Послання, яке передала через двох французьких пастушків «Прекрасна Пані», було, за її словами, «великою новиною» для світу.
Однак спробуйте віднайти на церковних поличках бодай маленький образок з Матір’ю Божою з Ля Салет або брошурку з розповіддю про цю подію. Навіть у Львові це буде непросто. Легше знайти книжечку із духовними практиками та «обітницями» швидкого розв’язання всіх проблем, ніж застереження та обітниці Матері Божої з Ля Салет, офіційно потверджені Церквою ще 170 років тому.
Ми вирішили поспілкуватись зі священником Згромадження Місіонерів Матері Божої з Ля Салет о. Іваном (Дяківим) MS і дізнатись більше про значення Послання з Альпійських гір та про те, чим актуальне воно для нас сьогодні в Україні.
Для початку радимо ознайомитись із автентичним текстом оповіді та посланням Матері Божої з Ля Салет, який офіційно затвердив Рим.
«Дала я вам шість днів до праці, сьомий взяла для себе»
Отче Іване, чому явлення і послання з Ля Салет не настільки популярні між католиками, як об’явлення в Люрді чи Фатімі, чи в тому ж Меджугорʼї, яке на відміну від Ля Салет не визнано офіційно на рівні церкви?
Ля Салет – це перше Марійне об’явлення, яке затверджене Католицькою церквою. У Франції серед католиків воно було дуже популярне. І в Європі це об’явлення більше знане, ніж в Україні. Навіть хтось із некатолицьких письменників в одному зі своїх творів написав, що «було таке збіговисько людей, як в Ля Салет» – це свідчило про те, що багато людей знали про це об’явлення і приходили туди. В Україні ми, місіонери Матері Божої з Ля Салет, працюємо вже довгий час, але може робимо замало, щоб ширити це об’явлення, бо в більшості наше служіння полягає в провадженні парафій. Маємо їх аж шість в східній та західній частинах України. Історія нашого Згромадження є дуже цікава і місійний характер Згромадження проявлявся від самого початку його заснування.
Чому існує так багато різних публікацій об’явлення в Ля Салет?
На нашій сторінці Місіонерів Матері Божої з Ля Салет є послання Марії. Це перший текст, який діти списали відразу, і цей текст був висланий у Рим та є затверджений Церквою. Максимін до кінця свого життя розповідав про об’явлення так, як колись це робив уперше. По-іншому склалось усе в житті Меланії. Дівчинка попала під вплив інших людей і пізніше щось хотіла ще додавати до свого свідчення, але цього Церква вже не брала до уваги. Тому, можливо, і в нашій країні кружляють різні версії цього об’явлення.
Читайте також: Рефлексія на рішення Синоду ПЦУ: львівські єпископи про святкування Різдва 25 грудня
Чи послання в Ля Салет не було локальним? Йдеться про неврожайні роки та поведінку селян у тій місцевості. Але минуло 176 років, наскільки це актуально для нас в Україні через такий довгий час?
Марія питає дітей, які не вміли молитися: «Чи добре молитесь, мої діти?» Чому вона питає у них про це, хоча насправді знає відповідь? А діти відповідають: «Ні, Пані». І вона говорить: «Мої діти, треба добре молитись зранку і ввечері. Якщо не маєте часу, відмовляйте хоча б “Отче наш” і “Радуйся, Маріє”. Але, якщо б мали час, моліться більше». Це дві молитви, які ми знаємо зі Святого Письма. В молитві «Отче наш» Ісус вчить своїх учнів, як звертатись до Отця; молитва «Радуйся, Маріє» – це ангельське привітання. Тому ці слова Марії можна інтерпретувати так: якщо маєте час, то читайте Святе Письмо. І це не було сказано лише до цих дітей, які не вміли читати. Тому я думаю, що ці слова актуальні й для нас сьогодні.
Далі Марія говорить про святкування неділі. Говорить, що люди цілий час влітку працюють. Але якщо Господь не поблагословить їхньої праці, то буде неврожай і плоди перетворяться в порох, картопля зігниє, горіхи «схробачівіють», винограду не буде. Картопля – це їжа на кожен день, а виноград і горіхи – це радість. Коли розповідаю дітям про це об’явлення то часто говорю: «Любите “нутеллу”? А це з горішків». Ми завжди трудимося, і здається нам, що нічого не встигаємо, що варто забрати від Бога навіть неділю, щоб зібрати урожай.
Мене трошки бентежили слова Марії: «Дала я вам шість днів до праці, сьомий взяла для себе». Я собі думав – а коли Марія дні роздавала? Щось такого зі Святого Письма собі не пригадую. Але пізніше я усвідомив, що Марія в Ля Салет приходить як пророк. Коли пророки звертались до Ізраїля, то говорили не від свого імені, а говорили слова Бога ніби від себе. Тому мова Марії в Ля Салет – біблійна, пророча, а, отже, нею сказані слова стосуються і нас.
Марія теж говорила в Ля Салет про погані слова. Врахуйте, що у французькій мові, коли люди матюкаються, то вживають святі слова. У нас я такого не спостерігав. Але Марія говорить про гріхи язика, що фірмани матюкаються і «це робить рамено мого Сина таким важким». Сьогодні цей гріх є також поширеним у нашому суспільстві. Не тільки старші люди говорять погані слова, ця нецензурна лексика є навіть у дітей і молоді. Тому послання Марії для нас дуже актуальне.
«Люди живуть так, ніби все залежить від них»
Що чекає тоді нас в Україні? Неділя для багатьох – робочий день, інші в цей день розважаються, більшість до церкви не йде. Злослівʼя також дуже поширені. Здається, що були часи, коли язичницький світ був більш моральним, ніж сьогодні «християнський».
Марія в Ля Салет попереджає, що буде голод. Бо люди живуть так, ніби все залежить від них, і не довіряють Богу. Також Марія говорить, що будуть помирати малі діти на руках людей. І це у Франції було. Але Марія не хотіла обмежитись словами про кари. Це не найважливіше в її посланні. Марія говорить теж про обітницю. Якщо навернуться, то каміння стане скиртами збіжжя, а картопля сама насадиться. Це найважливіший елемент в її посланні. Ціле її послання – це послання навернення, щоб людина навернулася ближче до Бога.
В посланні Марії ще є слова про те, що вона стримує караючу руку Сина. Через це може здатися, що Марія добріша за Ісуса.
Марія не говорить, що стримує караючу руку Сина. Дослівно вона каже: «Якщо мій люд не захоче підкоритися, я буду змушена відпустити руку мого Сина. Вона така сильна і важка, що я не в змозі її утримувати. Скільки вже часу страждаю через вас. Хочу, щоб мій Син вас не залишив, і змушена постійно Його про це просити, а ви на це не зважаєте. Хоча б ви не знаю як молилися і не знаю що робили, вам ніколи не винагородити того страждання, яке я заради вас зношу».
Ці слова можна по-різному інтерпретувати. Є багато релігійних пісень, які ми ще до сьогодні співаємо в церкві, на кшталт «щаслива людина, яка прибіжить до мами, коли тато різкою карає». І це про Бога і Марію. Бо в багатьох людей саме такий образ Бога – батько з різкою, а мама нас захищає. Тому, коли люди чули, що Марія тримає руку Сина, то думали, що Син хоче карати. Для того пізніше було об’явлення сестрі Фаустині про Боже милосердя. І сьогодні ми маємо в церкві цілий культ Божого милосердя.
Читайте також: Пастор Герой: «Все, що відбувається в Україні та в світі, є частиною Божого плану»
«Руку Сина» ми можемо інтерпретувати як таку, що благословляє. Але Марія не в змозі більше її підтримувати. Далі вона каже, що заступається за нас так, що ми не в змозі їй за це віддячити. У цьому контексті пригадується приклад зі Святого Письма про піднесенні руки. Коли ізраїльтяни мали битву з Амалеком, Мойсей молився з піднятими руками, але руки втомлювалися – і він їх опускав, після чого Ізраїль починав програвати в битві (див. Вихід, 17 розділ, – ред.). Його руки почали підтримувати Хур та Арон, і через це Ізраїль здобув перемогу. Бачимо, що підняття рук тут не пов’язано з карою, а більше з Божим благословенням.
Тому мені здається, що доречніше інтерпретувати підтримування руки Сина Марією не в розумінні, що Син хоче нас покарати, а вона Його утримує від цього, а навпаки – Син хоче нас благословляти, але наші гріхи все більше перешкоджають цьому, роблять Його руки важкими, «втомленими», і це може призвести до серйозних проблем.
«Політика крутилась навколо»
Я читав, що був опір щодо визнання об’явлення в Ля Салет і з-поміж духовенства.
Я не знаю, чи духовенство було проти. В Ля Салет було тільки одне об’явлення, яке тривало біля 30 хвилин. Воно закінчилось. Крапка. Діти що почули, те записали. Що додали пізніше, ніхто в Церкві не слухав, але політика крутилася навколо, у Франції було велике протистояння, так що деякі провіщали навіть близький кінець світу. Тому люди шукали в об’явленні підтверджень своїх теорій. А на топі було якраз Ля Салет. Максиміна було важко до чогось схилити, він завжди говорив одне й те ж саме об’явлення, а Меланія більше загубилася, попала під влив «добрих» людей, які захотіли використати популярність дівчинки для своїх ідей. Церква на той час не мала досвіду, як себе поводити з візіонерами, а особливо такими юними. Пам’ятаєте, вже пізніше в Люрді та Фатімі дітей відразу відгородили від зовнішнього впливу. В Ля Салет діти були не так захищеними і це було нелегким тягарем для них.
Зверніть увагу, у 1846 році 19 вересня Марія дітям об’явилася, а цього ж дня, але вже 1851 року об’явлення було затверджено. П’ять років опісля, це дуже швидко. Церква прямо вказала, що це об’явлення має всі ознаки правди і що вірні можуть вірити, не побоюючись, що це помилка.
Не дивно, що історія з Ля Салет швидко поширилася світом. Перше чудо в Ля Салет після об’явлення відбулось з батьком Максиміна, який спочатку не вірив що його син бачив Марію, та хотів його відлупцювати за «чудернацькі» розповіді. Коли Максимін розповів батьку, що Марія говорила також про нього, це змінило ставлення батька, і він повірив, навіть власноруч зробив хрест на місці об’явлення. Він оздоровився від астми. Це було одне з перших чуд в Ля Салет. Джерело, яке в тому місці било лише весною, почало бити після об’явлення й до сьогоднішнього дня. Багато людей почало приходити і навертатись. І єпископ з Гренобля направив туди найкращих своїх священників, щоб вони служили паломникам. В такий спосіб закінчилась місія дітей в переказуванні об’явлення і розпочалась місія Церкви.
Я не чув, щоб існувало інше згромадження, посвячене явленню Матері Божої.
Послані в Ля Салет священники служили там весь час окрім зими, яка довго триває в Альпах. Служачи так кілька років, вони зрозуміли, що більше не є звичайними священниками дієцезіальними, а що вони вже стали чимось новим , якоюсь новою монашою родиною, яку об’єднала Заплакана Діва з Ля Салет. В порозумінні з єпископом Гренобля повстало нове Згромадження Місіонерів Матері Божої з Ля Салет, тому що брати були вимушені в зимовий час виїжджати з Ля Салет і в цьому часі проводили реколекції та проповідували про об’явлення.
Яким чином місіонери Матері Божої з Ля Салет потрапили в Україну?
Це дуже незвичайна історія. Сталося так, що секулярна революція у Франції нам не лише нашкодила, але й допомогла. Так у Церкві завжди буває. Переслідування ніби шкодять, але водночас ідуть на користь. Це добре видно на прикладі перших християн – кров мучеників ставала насінням для нових християн.
Одного разу наш генерал зустрівся у Римі з американським єпископом, який дуже хотів щоб наші священники служили людям, що на той час приїхали в Америку зі східної Європи – це були поляки. Він пояснив генералу, що Салетини – Згромадження Марійне, а поляки тримаються свого і люблять сильно Марію. А на той час в Згромадженні не було жодного поляка, і тому ця ідея здавалась нереалістичною.
Американський єпископ не відступив від свого задуму, а генерал направив наших священників у Польщу, щоб вони навчилися мови та пізнали культуру й ментальність народу. Тож у 1902 році приїжджає п’ять швейцарців до Кракова, щоб вивчати мову, а пізніше їх розіслали по парафіях. Один з них приїхав до Буська в нашій Львівській області на практику. Місцеві люди також зацікавилися посланням Марії з Ля Салет, ось у такий спосіб розвинулась ціла Польська Провінція нашого Згромадження. В Україні існує округ цієї провінції і тут працює одинадцять Місіонерів Матері Божої з Ля Салет.
«Мене ніколи не цікавили об’явлення Марії»
Чому Ви вирішили долучитись до Отців Салетинів?
Мене ніколи не цікавили об’явлення Марії. Хтось їздив у Люрд, хтось – у Меджугорʼє, але мене це ніколи не тішило. А ще як Джублик у нас появився в Україні, то я взагалі з цього трошки сміявся. Хоча такі об’явлення викликали в мене посмішку, то все-таки Марію я дуже любив і люблю, просто у мене не було потреби їздити по таких місцях.
Одного разу я приїхав на зустріч молоді в Лановичі. А там є санктуарій Матері Божої з Ля Салет, фігурка Марії сидить, плаче, і є ця кальварія, три сцени з об’явлення. На той час я намагався розпізнати своє покликання і мені трохи було тяжко на душі. Історія з Ля Салет та сльози Марії сильно торкнулися мене. Марія, яка плаче, стала мені дуже близькою. І тоді я почав роздумувати про наше Згромадження. Я працював у минулому в «Лярші» у Львові, на вихідних їздив до отців-салетинів до Буська. Поступово пізнавав їхню харизму і в якомусь моменті зрозумів, що я хочу стати Місіонером Матері Божої з Ля Салет.
Читайте також: Ієромонах Іов (Ольшанський): «Якщо священик вас не надихає, шукайте іншого»
Все ж таки об’явлення в Ля Салет стало мати для Вас особливе значення?
Так, воно мене торкнулось у особливий спосіб. Бо як я вже казав, я ніколи не захоплювався історіями про те, що Марія об’явилась на дереві, або чимось подібним.
Що саме Вас торкнулось?
Я думаю, сльози.
«Знайдіть хоча б одного мученика, який проклинав свого ката»
На Вашу думку, наскільки це послання потрібне українцям в час війни сьогодні?
Напевне ми дуже сильно проклинаємо. Не проклинаємо Бога, але проклинаємо ворога. Це не так шкодить ворогу, як шкодить нам. Ісус дав нам приклад молитви за ворогів, Він їх не проклинав. І Марія в Ля Салет приносить на собі хрест, на якому, за описом дітей, Ісус був ще живий. А ми знаємо в який спосіб Ісус молився на хресті: «Боже, прости їм, бо не знають, що роблять». І це послання Марії актуальне сьогодні, навіть присутністю Ісуса, який ще вмирає на хресті. Щоб ми добре придивились і побули під цим хрестом і молилися разом з Ним. Важко пробачити. Але тоді вже краще молитися: «Боже прости їм, бо мені важко простити». Можемо сказати Богові, що навіть хочемо їм помсти, але Ти не порахуй їм цього гріха. Може, вони нерозумні, може, зомбовані, може, вони ще так далеко від Тебе…
Чи не виходить так, що вороги творять зло, а я прошу Бога, щоб їм це зійшло з рук?
Коли ми читаємо процеси перших мучеників, коли їх піддавали тортурам – знайдіть хоча б одного мученика, який проклинав свого ката. Завжди мученики молилися за своїх катів, щоб Бог їм простив.
І який це мало результат?
Мученики добре розуміли, що їхня голова буде відрізана, або вони будуть кинуті левам, а вони просили про милосердя для того, хто їх убиває. Після такого побаченого багато людей, які були свідками тортур перших християн, починали цікавитись цим Богом, у якого вірять вони. Починали навертатись через свідоцтво їхньої віри, через любов до ворога, яку мали перші християни. Сьогодні нас також убивають – і на фронті, і в мирних містах обстрілами, вбивають наше майбутнє, цілу Україну, тому в нас зараз як ніколи є можливість дати свідоцтво нашої віри, показати любов до того, хто нас кривдить. Але також ми маємо захищатись, і в цьому для нас є прикладом теж Ісус. Читаємо в Євангелії від Йоана 18, 23, коли Ісуса бито в обличчя, Він сказав: «Якщо я зле сказав то доведи, що було злого; коли ж добре, – за що мене бʼєш?»
«Ми можемо вбивати цвяхи до хреста або ж витягувати їх»
При явленні Марія мала незвичні атрибути: великий ланцюг на плечах, а хрест на ній мав ліворуч клещата, а праворуч – молоток. Що це означає?
Ціле об’явлення Марії говорить про навернення, що кожна людина перед собою має вибір. Так, як в Старому Завіті Мойсей дав 10 Заповідей Божих і пропонував Ізраїлю обрати між благословенням і прокляттям. Ці знаряддя мук на хресті символізують дві дороги, які перед собою має кожна людина. Своїми вчинками ми можемо користуватись молотком і вбивати цвяхи до хреста, або ж своїми вчинками, своїм наверненням можемо користуватись кліщами, що витягують цвяхи з хреста, які облегшують страждання Христові.
А ланцюг?
Це швидше за все вказує на гріхи людей. Діти говорили, що цей ланцюг видавався дуже тяжкий, так, що Марію навіть присаджував. Вона обтяжена була ним. Можемо трактувати це як Марію, яка обтяжена нашими гріхами і турботами. Але вона старається нам допомогти і заступається за нас.
Чи варто відвідати місця об’явлення в Ля Салет?
Звичайно, що так, і не тільки в Ля Салет. У Франції сакральні будівлі в дуже хорошому стані і добре відновлені, не так як, на жаль, в нашій батьківщині, коли ми є свідками того, як багато історичних пам’яток руйнується просто на наших очах – і це не тільки сакральні будинки, які нищила комуністична влада. В Ля Салет є велика святиня, яка була збудована в пам’ять про цю подію, що відбулась 19 вересня 1846 року. Невдовзі також появився там великий дім паломника, в якому можна зупинитись не тільки на один день. Також у цьому домі є організований волонтаріат, тож навіть багато українців приїжджає в Ля Салет, щоби бути там волонтером. Ля Салет – це таке місце, де можна побути в тиші, на природі, зустрітися з Богом, з Марією, замислитись над своїм життям. Тож багато паломницьких чи туристичних агенцій забезпечують можливість для охочих затриматись в Ля Салет, а не приїхати туди лише на годину. До речі, настоятелем спільноти там зараз є отець Роберт, який працював багато років в Україні. Так що українською теж розповідають в Ля Салет про об’явлення Марії.
Спілкувався Андрій Толстой
Читайте також: Ігумен Крехівського монастиря: «Мій тато сказав: то тут нормальні хлопці, можеш залишатися»
Митрополит Макарій (Малетич): Мені казали, що я перевертатимусь в труні
Олег Березюк: «Це могло статись тільки у Львові»
УПЦ – троянський кінь Московської патріархії в Європі
Повязані записи
