У Святому Письмі ми можемо зустріти багато випадків, коли Ісус Христос зціляє, воскрешає людину, завдяки її вірі. Для прикладу можемо навести історію оздоровлення кровоточивої жінки. Вона одужала одразу після того, як торкнулася Його одежі. Вона щиро вірила в те, що видужає. А Ісус до неї промовив: «Дочко, тебе спасла віра твоя» (Мр.5,34). Про віру, як спосіб отримати Боже милосердя для себе сьогодні, у час війни, розмірковує адміністратор храму святих Ольги і Єлизавети Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Іван Галімурка:
«…віра, коли діл не має, мертва сама в собі. Та хто-небудь скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру»» (Як.2,17-18), – такі слова знаходимо у Соборному посланні св. апостола Якова. Ніневія – старозавітнє біблійне місто, якому загрожувало цілковите руйнування. Єдиним порятунком було щире покаяння його жителів. На слово пророка Йони, що з попередженням був посланий Богом у Ніневію, люди покаялися, «вони відвернулись від своєї нікчемної поведінки», і Господь Бог помилував їх. Зауважмо, що вияв їхнього покаяння був тотальний: «Ні людина, ні скотина, ні воли, ні вівці – нічого не сміють їсти, ні споживати, та й води не сміють пити» (Йони.3,7).
Сьогодні Україна знаходиться у стані страшного руйнування, бо – війна. Ми молимося, ми взиваємо до Божого милосердя, ми складаємо пожертви, ми б’ємо у дзвони, ми оплакуємо… Тому що – віруємо. Водночас: у неділю, а це – день святий, минаючи храми, ідемо на ринок торгувати; приходячи на ринок чи в супермаркет, можемо за гроші купити людську пожертву; оплакуючи загиблих на війні, ми не згадуємо про вбитих під час аборту; одягаючи вишиванку, коли збираємося на св. Літургію, не звертаємо увагу на наші брудні і вульгарні слова… «Яка користь, мої брати, коли хтось каже, що має віру, але діл не має?» (Як.2,14), – запитує апостол. Усім нам вартує задуматися, адже це стосується кожного».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
