О. Іван Колодій: «Молитва до Богородиці, Яка розв’язує вузли,— запорука вирішення життєвих труднощів»

Хіба не часто ви опиняєтеся у «безвихідній» ситуації? Скільки разів ви зіштовхуєтеся з проблемами, які, здається, не дають жодного позитивного результату? Чи ви коли-небудь малювали себе в «глухому» куті?  Ми маємо Марію, Яка розв’язує вузли. Тепер це ім’я для Неї! Маріє, допоможи, коли немає жодного виходу. Хочемо Вам розповісти про про таємничий і прекрасний образ Матері Божої, Яка розв’язує вузли. Досліджуючи історію походження цього образу, знаходимо, що жертводавець Єронім Амвросій Лангенментель, священик і доктор канонічного права, замовив цей образ для сімейного вівтаря. Його дід був на межі розлучення зі своєю дружиною, але через молитву до Богородиці уник цього. Чудотворний образ Богородиці, Яка розв’язує вузли, вшановується у церкві святого Петра в Перлаху (Німеччина) з 1700 року.                                                                                                                                              Це таємничий і прекрасний образ! Зазвичай ми думаємо про вузли в нашому житті, як про окремі тривожні ситуації. Але вони є також проблемами, які тривають багато років, можливо, глибокі образи між чоловіком і дружиною, гнів, образа, гріховні нахили, відсутність миру і радості в домі. Очевидно, що саме туди приходить Марія, яка розв’язує вузли.                                                                      Про історію копії образу Богородиці, яка розв’язує вузли, а також особливий спосіб молитви до Неї говоримо із настоятелем храму Собору св. Івана Хрестителя о. Іваном Колодієм.

Отче, розкажіть, як копія ікони з’явилася у вашому храмі?

У 2013 році мене призначили адміністратором парафії Собору святого Івана Хрестителя, і через певний час до нас звернулася одна сім’я, яка отримала велике благословення через молитву до матері Божої, Яка розв’язує вузли. Вони молилися в наміренні того, щоб Господь дав їм дітей, а також,  щоб Господь розв’язав проблему труднощів в працевлаштуванні. І завдяки тому, що вони отримали рішення цих двох великих і фундаментальних проблем, подружжя вирішило пожертвувати цю ікону матері Божої, Яка розв’язує вузли до нашого храму. І, коли вони зробили цю жертву, люди почали приходити до храму і молитися до Матері Божої, просити в неї заступництва у вирішенні певних життєвих труднощів і проблем, щоб їхні вузли були розв’язані.

А як у цього подружжя з’явилася копія цієї ікони?

 Вони чули про цю ікону, також дізналися, що це була улюблена ікона Папи Франциска. Життєві вузли, які вони мали, були дуже складними, тому вони провели аналогію із своїм власним життям, і з тими вузлами, які Мати Божа тримає в руках. Вони молились, щоб життєві труднощі були вирішені, так сталось.

Знаємо, що у вас у храмі відбуваються Літургії і дев’ятниці, присвячені іконі, розкажіть про це більше?

Коли ікона з’явилася в нашому храмі, ми почали відчувати велику Божу благодать і велике Боже заступництво у справі розбудови нашої парафіяльної спільноти і нашої святині. Був дуже цікавий випадок: ми розпочали активне будівництво нашого парафіяльного храму і для того, щоб побудувати цей храм, потрібно було демонтувати попередню  каплицю. Для того, щоб проводити Богослужіння, ми поставили палатку. І сталося так, що церква кілька днів була без охорони (охоронця в цей час не було). І до храму ніхто не зайшов, хоча всі ікони залишалися на місці.

Це було велике чудо Божого милосердя. Господь оберігав храм не тільки через те, що він має особливу любов до Церкви, але й через те, що ця ікона Божої Матері перебуває в нашому храмі. Багато людей приходить до святині, моляться, просять в Богородиці заступництва, і Господь вислуховує їх. Для того, щоб це почитання мало якусь певну логіку, ми присвятили окремий день, а саме п’ятницю ввечері, для того, щоб люди мали можливість приходити і молитися перед іконою. Часто буває так, що чимало людей в п’ятницю ввечері після роботи йдуть в кафе, намагаються  активно відпочивати, хоча п’ятниця – це день, коли ми в особливий спосіб співстраждаємо з Христом, Який несе за нас хрест. Тому ми вирішили, що саме у п’ятницю ввечері буде вдалий час, коли люди після праці зможуть прийти і попросити в Матері Божої заступництва у своїх проблемах. Крім того, ми вирішили зробити також суботу днем почитання цієї ікони, особливо для тих, хто проживає за межами Львова.

Розкажіть історії, які ставалися за заступництва цієї ікони?

Маю переконання, що храм ми побудували за рік і два місяці і постійно, коли закінчувалися кошти для будівництва храму, постійно приходили якісь люди, які допомагали, давали гроші. Одна жінка отримала заступництво від Матері Божої, і вона пожертвувала значну суму грошей для того, щоби накрити дахом храм. Інші пожертви від людей ми використали, щоб поставити вікна. Багато людей приходять і розповідають, що їхні проблеми були вирішені, були розв’язані за заступництвом Богородиці. Маємо чимало свідчень молільників зі Львова, Луцька, Тернополя, які приїжджають і моляться перед іконою.

А у Вашому священичому житті були випадки, коли Ви молилися до цієї ікони, чи відкривалися якісь благодаті?

Найперша благодать була це та, що ми змогли побудувати храм дуже швидко. Я думаю, що це був великий Божий знак і благодать від Матері Божої. Коли ми розпочали парафіяльне служіння на цій парафії, я просив Господа, щоб він наповнив храм людьми. Основна цінність, основний акцент потрібно ставити на тому, щоб будувати людей. Молитва до Матері Божої, Яка розв’язує вузли, допомогла найперше в тому, що постала дуже міцна парафіяльна спільнота. Основна ідея у храмі – це є молитва. Ми в нашому храмі кожного дня молимося: утреню, вечірню, часи, для того, щоб Господь тримав нашу церкву під своєю опікою.  По-друге, ми заохочуємо у храмі, аби люди приймали Святу Євхаристію. Це дуже важливо, адже освячує людину Господь Бог, тому свята Сповідь і Євхаристія є основним способом для освячення. Ми стаємо добрими дітьми для Матері Божої, тоді коли ми любимо її Сина,тому Сповідь і Причастя – це  ті чинники, які освячують людину. Багато людей приходить до храму і моляться перед іконою, просять її заступництва, а ми своїми проповідями, своїм служінням допомагаємо їм наблизитися і пізнати особу її божественного Сина – Ісуса.

Сама молитва до цієї ікони – це є девятниця, яку нам Церква пропонує для почитання. Яка цінність для Вас як священика такої молитви впродовж девяти днів?

Найперше, цінність полягає в тому, що ми можемо побудувати тематичні проповіді протягом дев’яти днів. Тобто людина поступово поглиблює свою віру. Бог так сотворив людину, що ми пізнаємо правду віри поступово. Молитва дев’ятниці дає нам можливість поступово ознайомлюватися з правдами віри.    По-друге,  дев’ятниця допомагає людині виробити в собі чесноту терпеливості, тому що потрібно докладати певні зусилля: прийти, посповідатися, прийняти причастя.

Тобто, докладаючи певні зусилля, ми починаємо цінувати те, що ми робимо, тому що дев’ятниця тебе зобов’язує бути уважним до своєї власної душі і свого освячення. Тому формат дев’ятниці є корисний і зручний для нашого духовного вдосконалення. По-третє, чому ми приходимо і молимося дев’ятницю до Матері Божої? Так виробляється звичка приходити на Літургію, сповідатись, причащатися. По-четверте, протягом дев’яти днів ми маємо можливість познайомитися з нашими парафіянами. А також маємо можливість зрозуміти їхні внутрішні проблеми, разом з ними молитися, співстраждати, співпереживати, і просити в Богородиці заступництва і вирішення їхніх проблем. Ці дев’ятниці тривають кожного місяця з першого до дев’ятого числа. Чому так? Щоб людям було легко запам’ятати. А також це гарний аргумент почати місяць з особливої молитви.       

Отже, перші дев’ять днів ми маємо дев’ятницю до Матері Божої, Яка розв’язує вузли, а в інші дні ми практикуємо з людьми різні молитви: вервиці, акафісти, для того, щоб люди розуміли, що Церква має і інші молитовні практики, які роблять людську духовність більш глибокою. Крім того, у людини має бути можливість протягом дня прийти до храму і помолитися, тому наш храм відкритий з 6:45 і до 20:00.

                                                                      Розшифрував Андрій Мандрика

                                                                       Впорядкувала текст розмови Юліана Лавриш