За переданням, у день Покрову Пресвятої Богородиці у Влахернському храмі в Константинополі, явилася Богородиця. У супроводі ангелів та святих, серед яких були Іван Хреститель та Іван Богослов, разом вони зачитали молитву. Незабаром війська противника, які загрожували містянам, відступили. Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови. Свято Покрови Пресвятої Богородиці вважається днем створення Української повстанської армії (УПА).
У сучасній Україні 14 жовтня – це також День Захисника України, коли вшановуємо пам’ять усіх, хто поліг за свободу України і Героїв новітніх, які щодня боронять наші терени від загарбника. Напередодні величного свята ми поспілкувалися про його історію та зміст із парохом храму Покрови Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ, о. Іваном (Мазуркевичем), який також є монахом-салезіянином. Не випадково, головний храм Згромадження Отців Салезіян УГКЦ у Львові на вулиці Личаківській, є на честь Покрову Пресвятої Богородиці.
-Чого може навчити це свято ?
-Довіряти свою сім’ю, родину, близьких під Покров Пресвятої Богородиці. У сім’ї завжди особа, яка найбільше переживає за своїх рідних – це є мама. І у цьому святі втілено образ Матері, яка побивається, переживає, а у нашому випадку, опікується за всю українську родину, за країну. У житті ми зазнаємо різних складних ситуацій, випробувань, які вимагають певного зусилля, ми шукаємо певної підтримки, допомоги, поради і тому саме ця постать надихає жити з надією, з оптимізмом. Відтак випрошуємо ласк, поради, підтримки у Небесної нашої Матінки, щоб вона супроводжувала, допомагала упродовж цілого земного життя.
-Храм Покрови Пресвятої Богородиці має велике значення для Салезіян у Львові. Розкажіть про нього.
-Насамперед, Салезіянське Згромадження – це є Марійське Згромадження. Наш засновник, св. Іван Боско, мав велику набожність до Пресвятої Богородиці, насамперед Помічниці Християн. У Східній традиції той образ Помічниці Християн якраз кристалізується у Покрові Пресвятої Богородиці, так зрозуміліше. Тому на початку 90-х, приблизно 30 років тому, о. Василь Сапеляк, салезіянин, який дізнався, що тут у Львові був храм, Остробрамської Богородиці, яким опікувалися салезіяни із Польщі, звернувся до компетентних інститутів влади, щоб повернути цей храм нашому Згромадженню, який був складом книг. Освятили цей храм, назвавши Покров Пресвятої Богородиці. Нагадаю, що з 1938 року це був Гарнізонний храм, який передали Салезіянам із Польщі, але потім почалася Друга Світова війна. І після Другої Світової війни тут був склад книг.
-Розкажіть про основні напрямки праці Отців Салезіян?
-На сьогодні, найбільше зосереджені тут у Львові, відкрився монастир у Києві. Була присутність в Ужгороді і в Дніпрі, на сьогодні вони призупинені. Переважно у Львові, це Провінційний Дім, з діяльністю: катехитична школа і ораторія, парафія Покрову Пресвятої Богородиці, кампус студентів, друга спільнота на Дорозі Кривчицькій, де діє молодіжний центр: професійна школа, недавно відкрили автомеханіку; це Родинний Дім, де проживають хлопці з 1 до 11 класу (діти-сироти, напівсироти, чиї батьки позбавлені прав). Також студенти. Також футбольний клуб “Покрова” діє на базі цієї спільноти. У Винниках є інша спільнота, де є Ораторія – молодіжний центр і також приймають на різні реколекційні зустрічі для хлопців, які думають про салезіянське покликання. У Києві довершуємо будівництво, щоб там так само, проводити діяльність з молоддю та студентами.
-У чому особливість і харизма салезіянського покликання? Можливо ХХІ століття внесло свої “корективи”?
-Звичайно, що час змінюється. Упродовж минулих століть не велося соціальної роботи з боку держави. Це все падало на “плечі” Церкви. Йдеться про лікарні, школи, інша соціальна праця. Наразі цю соціальну опіку взяла на себе держава, хоча паралельно маємо професійну школу, чи з дітьми, які найбільш потребуючі. Згромадження найбільше працює у тих країнах, де з цим є найбільше потреба, в Африці, чи в Азії, чи у деяких країнах Південної Америки. Праця там найбільше зосереджена з бідною молоддю, щоб її приготувати до дорослого життя, щоб дати фах, професію, щоб вони могли самі на себе заробляти і розбудовувати здорові соціальні відносини. Однак в деяких країнах, є також і університети, якими опікуються оо. Салезіяни.
-Куди можна звернутися молоді, яка зацікавлена Салезіянським покликанням?
-Інформація знаходиться в соціальних мережах: Фейсбук, є сайт Згромадження оо. Салезіян. Ми щомісяця проводимо такі зустрічі для хлопців, які прагнуть поглибити християнське життя, зрозуміти до чого Бог кличе, розпізнати своє покликання чи до подружнього стану, чи до священичого, чи до монашого. Молоді особи, які хочуть знайти місце, де помолитися і побути з однодумцями, поспілкуватися. Зустрічі відбуваються у Винниках раз в місяць в кінці тижня. Ми живемо у світі, де все дуже швидко змінюється і залишається небезпека залишитися просто у віртуальному світі, який є дволикий, не справжній, не допомагає зростати і входити в доросле життя, відповідати за себе.
-Особисто для Вас із якими метафорами, словами, асоціюється свято Покрови?
– Це свято характеризується для мене такими словами, як захист, підтримка, материнська опіка. Для осіб, які переживають неспокій, незахищеність, слабкість перед викликами цього світу і які шукають підтримку, порозуміння, зрозуміти, що ти не залишився сам на сам із своїми проблемами, а тебе супроводжує любляча Особа, яка є поряд і приходить на допомогу в складних моментах твого життя.
-Що б Ви побажали нашим читачам у свято Покрову Пресвятої Богородиці?
-Довірити більше свою сім’ю, родину Пресвятій Богородиці, щоб вона Вас вели до Свого Сина, надихала до розбудови християнських цінностей, і щоб Ви відчули Божу присутність у вашому житті, бо іноді здається, що немає до кого звернутися, що ми залишилися самотніми у цьому світі, нікому не потрібні і тому це є нагода поглибити і зрозуміти найважливішу істину, що ми не є самі, завжди Господь створює можливості вийти із складної ситуації, вказує нам правильний шлях, можливість і доводить, що ці випробування, які стаються у нашому житті, вони є для того, щоб ми зростали, ставали сильнішими, а не є якесь покарання. Пресвята Богородиця опікується, переживає за кожного із нас і дбає як Мама за своїх дітей. І важливо, щоб ми залишалися вірними учнями Ісуса Христа, які довіряють своє життя, свій день, своїх рідних і близьких під Покров Пресвятої Богородиці.
Джерело фото: http://sdbua.net
https://www.facebook.com/Церква-Покрови-Пресвятої-Богородиці-УГКЦ-604499126425784/
Повязані записи
