У сьогоднішньому євангельському уривку Ісус Христос запрошує нас до молитви, кажучи: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Мт. 7, 7). Сьогодні всі ми звертаємося до Господа із найбільшим і найголовнішим проханням – про те, щоб закінчилася війна. Бо, якщо ми не переможемо у цій війні, тоді вона буде розпочинатися або щороку, або кожні п’ять років, і таким чином і ми, і наші діти, і наші внуки постійно будуть жити в стані війни. Для того, щоб закінчилася ця війна, не достатньо, щоб просила лишень одна людина. Якщо би цілий світ почав просити Господа, Він би врятував всіх, перемінив нас, збудував мир на цій землі. Усі ми маємо невтомно просити Господа. Найперше, що ми маємо зробити, – це визнати Його за Бога. Так, звісно, ми Його визнаємо Господом, визнаємо Творцем неба і землі, але скільки людей у світі ще й дотепер не вірять в Бога. Дуже багато людей вчиняють щодо Бога по-святотатськи, вчиняють щодо Бога зневажливо. І ми це згадуємо не для того, щоби когось осудити або комусь зробити закид, а радше задля того, щоб ми і за тих людей молилися, щоб вони пізнали, який добрий Господь.
У сьогоднішній день промовмо: «Просимо Тебе, Господи, будь благословенний до нас, будь милосердний до нас, до нашого народу, до наших дітей, до наших воїнів, до всіх тих, які зараз найбільше потребують». Сьогодні дякуємо Господу, що Він відкриває серця тих, які хочуть захищати, допомагати тут, в Україні і в цілому світі. Наше найголовніше завдання, як людей віруючих, – це прославляти Господа. І в цей важкий час продовжуємо щиро промовляти: «Ми Тебе, Господи, прославляємо. Ми на Тебе надію покладаємо в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа».
о. Михайло Гарват, сотрудник храму Різдва Пресвятої Богородиці Львівської Архиєпархії УГКЦ
Повязані записи
