Черги до психолога, цілодобова присутність у соціальних мережах і душевна порожнеча – все це може бути “дзвіночками” депресії. Тим паче у листопаді, який називають найбільш депресивним і похмурим місяцем у році. Адже до Різдва ще далеко, а тьмяна повсякденність втомлює та навіває хандру. Однак чи депресія і стан духовного відчаю (унинія) це однакові поняття? І чи варто звертатися до психолога, коли завжди є змога піти до храму і там боротися із душевними викликами? Про це, а також про методи подолання депресії ми поспілкувалися із проректором Львівської православної богословської академії, кліриком Свято-Покровського храму УПЦ КП о. Михайлом Сиваком.
-Як ставитися до своєї депресії сучасному християнину?
– Те що в суспільстві чи навіть в медицині називається депресією,у духовному плані Церква це називає терміном відчай або церковнослов’янською мовою “униніє”.Це стан всім добре відомий коли нічого не хочеться,коли загублена будь-яка цікавість до життя. У духовному плані причиною відчаю, депресії є відпадіння людини від Бога,втрата сенсу життя, втрата віри (а це і є головна підстава до депресії). Відтак людина перестає повністю довіряти Богу і цим користуються лукаві сили і підкидають різноманітні непотрібні думки, які людина з радістю починає сприймати.
-Але часто буває так, що людина віри не втратила, а депресію здобула…
Ми не повинні забувати,що над кожною людиною,а особливо над кожним християнином, постійно “працюють” лукаві сили, злі сили які бажають спокусити, прагнуть звести з правильного шляху і підкинути різні спокусливі речі. І тому християнин, навіть якщо він практикує церковний спосіб життя, все одно в ті чи інші моменти, інколи по немочі людській чи через інші причини, також може піддатися таким впливам. І навіть в святоцівських творах ми знаходимо згадки про відчай. Ця спокуса описана, щодо молодих ченців. І література навіть називає відчай полуденною спокусою. Оскільки такий стан ченці особливо часто відчували у ранковий період. Приблизно з 10 до 14 години. Йдеться про проміжок часу, коли найбільше доводилося працювати, трудитися. І цей період можна було б використати раціонально, але саме тоді лукаві сили підкидали думки відчаю. Тож ці спокуси відомі і у середовищі Церкви, але все таки це це спокуси і ми повинні прикладати максимум зусиль щоб з ними боротись.
-Чи рецепти Святих Отців, щодо подолання відчаю, актуальні сьогодні?
-Ці рецепти є завжди актуальні тому що час змінюється, мода змінюється, стиль життя змінюється. Наприклад, люди колись їздили на конях,колісницях,зараз на машинах і на мотоциклах їздять,колись плели капці із соломи, а зараз носять модельне взуття,чи кросівки.Тому звичайно час і все довкола змінюється , але духовне життя, духовні реалії завжди залишаються тими самими. Як гріх був 1000 років тому, так гріх і зараз є. Тому ті вказівки які дають Святі Отці щодо духовної боротьби, щодо духовного життя, завжди є актуальними, особливо для людини XXI століття.
– Які це могли б бути вказівки перш за все?
-Перш за все – це довіра до Бога. Людина повинна все своє життя віддавати в руки Христа. У молитві “Отче наш” ми читаємо: “Нехай буде воля Твоя”. Якщо людина з вірою ці слова промовляє, то вона повинна розуміти що — нехай буде воля Господня, тобто всі обставини життя потрібно сприймати як Дар Божий. І коли людина довіриться Господу, тоді і життя сприйматиме по-іншому. У стані депресії сучасним людям особливо потрібні слова Святих Отців. Бо у складних життєвих обставинах, особа відкидає допомогу Бога, починає сподіватися лише на себе і на свої сили і помічаючи свою неміч, у собі розчаровується, тоді виникає відчай або депресія. Рецепти для подолання депресії — це насамперед практика церковного життя, молитви, піст, участь в Таїнствах особливо у Покаянні і Євхаристії, участь загалом у церковних Богослужіннях. Коли людина це все робить від щирого серця, то духи відчаю не мають місця.
-А якщо все таки людина не може змиритися з Божим планом щодо свого життя, то це гординя?
-Так, Святі Отці і вказують, що це є гординя і славолюбство, коли людина думає виключно про себе і вважає себе центром. За цих умов, будь-які обставини життя, які не входять у наші плани, відразу викликають відчай. Тому щоб подолати депресію — треба подолати гординю.
-Однак її можна долати роками, а депресію хочеться перемогти вже сьогодні, цієї осені. Можливо варто до психолога піти?
-Думаю, що коли йдеться про духовну боротьбу, то потрібно використовувати засоби духовного плану. Але, звичайно, до християнських психологів можна звертатися і це важливо. Однак Церква має понад двохтисячолітній досвід боротьби зі спокусами і депресія, або відчай, є однією із цих спокус. Навіть деякі Святі Отці відчай називають одним із восьми гріхів, основних пристрастей людини. У збірці “Святоотцівських думок” є одна притча. Батько сказав синові, щоб він очистив велике поле від бур’яну, аби засіяти там пшеницю згодом. Коли син побачив величезне поле у бур’янах, то почав впадати у відчай. Він не розумів, як зможе один подолати такий величезний обсяг роботи та при цих думках ліг і заснув. Прокинувся від того, що його будив батько. Який сказав: “Сину, якби ти на день очистив хоча б один маленький клаптик поля від рослин, то скоро впорався б з усім полем”. Так само і у духовному житті. Неможливо за один раз подолати такі важкі пристрасті, як гординя, але якщо кожен день приділяти увагу для такої боротьби, молитви, то через певний час, а може і дуже швидко, людина матиме успіх.
-Тобто сумний християнин — це поганий християнин?
-Так, все вірно, християнин — це той, хто радіє і навіть у Священному Писанні є заклик до безперестанної радості і саме Євангеліє означає Блага Звістка. Про те, що Царство Боже прийшло, смерті немає, звістка Воскресіння і перемоги Христа над усім злом. Для християнина залишається лише цю Звістку прийняти і це Воскресіння релізовувати у своєму житті. Від цього повинна бути радість і тому християнин повинен радіти. Про це у своїх творах говорить зокрема Василій Великий.
-А який особисто Ви маєте рецепт радості на щодень?
-Мені дуже подобаються слова молитви Оптинських старців. І от цю молитву варто читати вранці і я її дуже рекомендую від депресії. Там є такі слова: “Боже, даруй мені сприймати все, що принесе цей день, як твій Дар і ставитися до цього спокійно”. Звичайно, я не переказав слова дослівно, але суть молитви у тому, що вранці потрібно відкрити свою душу на мир, сприймати все упродовж дня, як Божий Дар, як можливість творити добро, тоді нам депресія не буде загрожувати. Навіть якщо упродовж дня ми будемо отримувати не лише радісні моменти, але й скорботні. Християнин повинен до скорботних моментів ставитися як до ліків, які дає нам Господь для того, щоб зцілити нашу душу. Якщо Бог дає випробування,отже дасть і сил їх перейти.
Розмовляла: Оксана Бабенко
Фото із сайту “Православний оглядач”
Повязані записи
