Дорогі брати і сестри! У Посланні Йоана Богослова читаємо такі слова: «Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися» (1 Йо.3,1). Це надзвичайно сильне і велике послання. Адже Бог дарує свою любов кожному з нас зокрема, щоб ми називалися Його дітьми. Бог хоче пригорнути до себе кожну дитину, яка пішла своїм, не завжди добрим, шляхом. Адже буває так, що часами дитина є самовпевненою у тому, що може робити правильний вибір. Але пам’ятаємо про те, що завжди існує цей батьківський досвід, який є надзвичайно важливим.
І вчорашнє Євангеліє, над яким ми роздумували, є свідченням цієї великої любові, яку дає нам Отець, щоб ми могли називатися дітьми Божими. Адже батько чи мати журяться, коли її дитя вчиняє неправильно. Проте це не зменшує батьківської любові до своєї дитини, яка завжди буде міцною і сильною.
Просімо доброго і милосердного Бога, щоби ця любов до наших дітей – синів і дочок – була такою міцною, щоби кулі відлітали від них. Нехай ця любов буде такою сильною, щоби жодні атаки ворога не зуміли забрати їхнє життя. Молімося і просімо доброго і милосердного Бога, щоби Він якнайшвидше зупинив цю бурю війни. Просімо також і праведного Митрополита Андрея, який спочиває у крипті Собору св. Юрія. Сьогодні молимося і за прославу Патріарха Йосифа, який пережив багато болю. Саме вони справді відчули біль українського народу. Молімося, щоб вони заступалися за нас перед обличчям Творця Небесного. Щоби за їхніми молитвами Господь у дивний спосіб зупинив війну, дарував перемогу і повернув наших дітей додому.
о. Павло Дроздяк, адміністратор парафії Святого Духа Львівської Архиєпархії УГКЦ, капелан Львівської міської ради
Повязані записи
