Уже скоро починається новий навчальний рік. І для наших дітей, особливо для нашої малечі – це початок надзвичайно цікавого етапу у їхньому житті. Для старшокласників – це вихід на фінішну пряму у шкільному житті, після чого вони продовжать свою мандрівку у пошуку свого покликання. Для наших першокласників – це початок життя, де для них відкриються грані невідомого і такого цікавого світу, де існують важкі числа і різнобарвні галактики. Для випускників ВНЗ – це, мабуть, найвідповідальніший етап у їхньому житті, адже попереду освоєння своєї професії, подолання нових вершин і викликів сьогодення, початок їхньої особистої дороги.
Про те, як важливо вірити у своїх дітей, розділяти їхні труднощі і не перекладати відповідальності, де шукати радість, терпеливість і мотивацію, у останні дні літа до батьків звертається адміністратор парафії Святого Духа Львівської Архиєпархії УГКЦ, капелан Львівської міської ради отець Павло Дроздяк:
«Ми входимо у новий період нашого життя – осінь. Вона для багатьох із нас завжди асоціюється з початком чогось нового: нових думок, вражень, досвідів, які ми здобуваємо. Цей досвід є дуже важливий для нашої молоді, для малечі, яка піде у дошкільний навчальний заклад і розпочне свої перші, дорослі кроки, навчаючись мудрості. Це також особливий період для усіх нас, тому що ми відіграємо у ньому дуже важливу роль. Ось погляньте на наше життя. Для нас, як батьків, дуже важливо, як ми допоможемо нашій дитині адаптуватися до перших кроків, які вона звершує у цьому чи іншому дошкільному навчальному закладі. Погляньте на нас, батьків, які дозволяють своїй дитині розпочати навчання у школі: перший клас – це завжди радісні моменти, це усмішка на обличчі, коли розпочинається цей навчальний період.
Пізніше, звісно, ця усмішка може змінюватися на перші сльози, розчарування. Але ми, як батьки, відіграємо у цьому дуже важливу роль. Також цей рік є дуже особливим для тих, хто уже завершує своє навчання у школі. Далі буде відбуватися такий, насправді, невтомний штурм репетиторів, коли ми будемо штурмувати свій розум для того, щоби підготувати себе до заключних іспитів ЗНО, щоб скласти його на добру оцінку. Також для нас, батьків, є важливим пережити досвід іспитів наших дітей і, відтак, початок їхньої особистої дороги, коли вони роблять свої перші кроки у навчальному закладі, коли вони обирають свій шлях, простір, де вони будуть надалі здобувати фахову освіту. І для нас це є дуже важливо: стимулювати одне одного, давати можливість одне одному розвиватися на кожному із тих етапів життя.
Для мене завжди, перед початком першого вересня, особливу роль відіграє Богородиця. Вона завжди огортає нас Своєю Материнською любов’ю, де б ми не знаходилися. Саме перед початком першого вересня, завжди перед моїм поглядом є моя парафіяльна громада, храм, де виставлена Плащаниця Богородиці, і де ми усі, як учні, школа, зібрані для того, щоби просити цього Божого благословення. Як нам важливо є його просити. Ставимо у ХХІ столітті питання: «Чи потрібний нам Бог у всьому цьому процесі? Чи потрібний Він, коли ми розпочинаємо щось нове?» Ми завжди кажемо, що добре діло розпочинається із молитви, коли ми просимо Божого благословення. Для чого його просити перед початком навчального року? Для чого воно є потрібне, як таке? Що воно мені може дати? Без сумніву, ми говоримо у контексті тих людей, які вірять у те, що моє життя є у руках Божих, воно від мене не залежить. Господь дає мені таланти, Він вдихає мені Духа життя, і далі каже: «Будь ласка, роби свій вибір».
Ми іноді кажемо: «Най ся діє Божа воля». А що це означає у моєму житті. А Божа воля у моєму житті означає те, що кожного ранку, коли я прокидаюся, я вже програмую своє життя, коли я кажу: «Боже, дякую Тобі за цю ніч. Прошу, благослови мій день, щоб він пройшов успішно, щоби я своїм життям Тобі приніс славу». Боже благословення, яке ми просимо, необхідне для того, щоби ця Божа мудрість допомогла нам у розвитку, в установленні, і, справді, провадила нами і нашими дітьми. Адже якою б не була людська мудрість, вона є завжди обмеженою, не є настільки багатогранною, як Божа мудрість. На початку року ми просимо: «Боже, дай мені цю мудрість, щоб я міг, найперше, бути добрим татом і доброю мамою». Адже початок навчального року – це є надзвичайно великий виклик для батьків, для тих, які є небайдужими. Коли батькові і матері є байдуже щодо цього нового етапу у житті своїх дітей, то це може у майбутньому призвести до дуже негативних наслідків. Дитина мусить відчувати присутність батька і матері у її житті, навіть у її шкільному житті. Ми, як батьки, мусимо показувати свою турботу. Вона проявляється навіть у банальному, наприклад, приготування шкільного приладдя, того чи іншого одягу для того, щоби можна було добре розпочати цей черговий навчальний процес. Не буває речей непотрібних, не буває занадто багато батьківської уваги. Проблема полягає у тому, коли батьки взагалі не звертають увагу, кажуть: «Най ся діє Божа воля». А що це означає? А це означає, що Бог дав мені розум і второпність докладати усіх зусиль і просити цього Божого благословення, щоби через мене мої діти ставали справді успішними. Ми зараз шукаємо ключ до цієї успішності, намагаємося здобути цю парадигму, за якою зможемо здобути той чи інший кар’єрний ріст. Ми маємо зрозуміти, що його ми зможемо здобути лишень тоді, коли справді вкладаємо усе в своїх дітей, коли вкладаємо свою віру, любов, інші добрі цінності, які не можемо проміняти, продати чи купити.
Тому важливо, дорогий тату, дорога мамо, чи ти сьогодні готовий, готова попросити у Господа Бога благословення, і дати це благословення своїм дітям? Чи ти сьогодні маєш достатньо тієї віри, щоби повірити у свою дитину, що вона, розпочинаючи сьогодні цей навчальний процес, зможе усе перетерпіти, зможе усе освоїти, а у підсумку, – отримати добрий результат свого навчання. Це все залежить від того, як ми розпочнемо цю мандрівку. Тому я зичу, щоб ми цю мандрівку розпочали із Господом Богом. Попросіть у Нього благословення. Попросіть, щоб ваше дитя вчилося і розвивалося на Славу Божу. Тоді і ви побачите результат.
Дуже вас прошу, завжди залишайтеся людьми, – цінуйте наших викладачів, учителів, цінуймо тих, хто дає нашим дітям це знання. Пам’ятайте, що ви не даєте дитину у школу, щоби там її виховували, ні. Вашим завданням є виховати дитину, вашим завданням є зробити так, щоби дитина мала у собі засади людяності, а наші вчителі мають навчити і дати нашим дітям знання. Ось що є найважливішим. Наші учителі готові дати нашим дітям знання, але виховати їх маєте ви, дорогі друзі. Тому нехай виховання наших дітей буде гідним, достойним, нехай вони будуть добрими послідовниками кожного із нас, і принесуть добрий успіх нашій Державі, і кожному з нас зокрема. Нехай Боже благословення і Божа мудрість буде з усіма нами. Зичу гарного, благословенного початку нового навчального року, терпеливості, усмішок і сліз від радості».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
За матеріалами програми «Ресторація життя» для Львівського радіо
Фото – із Фейсбук-сторінки о. Павла Дроздяка та мережі Інтернет
Повязані записи
