о. Роман Прокопець: «Ми, як галуззя Христового Виноградника, стараймося приносити добрі плоди»

«Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар.

Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.

Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.

Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете» (Ів. 15: 1-4), — такі слова читаємо у сьогоднішньому Святому Євангелії.

У цей вечірній час роздумуємо над Словом Божим разом із Головою Центру опіки сиріт Львівської Архиєпархії УГКЦ отцем Романом Прокопцем.

«Кожен із нас покликаний проповідувати Бога, Боже Слово»

Сьогодні Христос говорить про виноградину і гілки, які, перебуваючи на цій виноградній лозі, дають плоди. У Слові Божому читаємо:

«Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви» (Ів. 15: 5).

І Господь каже, що саме Він є цією доброю і правдивою виноградиною, через яку можуть бути добрі плоди.

Кожна гілка, яка не дає плоду, всихає — добрий виноградар відтинає, відкидає, щоб той сік, який міститься у виноградині, переходив у плоди, і вони стали спілі, добрі.

У Євангелії про це написано такі слова:

«Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять.

Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!» (Ів. 15: 6-7).

Господь проявляє до нас велику любов і милосердя. Любов проявляється в тому, що Він віддав своє життя заради кожного із нас. Кожний, хто приймає Його любов, — отримає життя вічне. Зараз ми перебуваємо у часі очікування Зіслання Святого Духа. Він дає нам силу, мужність, мудрість прийняти і проповідувати Слово Боже. Кожен із нас покликаний проповідувати Бога, Боже Слово. Робити це може кожна людина на своєму місці. Перебуваючи з Богом, наша проповідь проявляється у всьому: словах, вчинках, поведінці, виявленні милосердя до інших, любові. Бо часто можемо зустріти момент, коли ми, не розуміючи позиції іншої людини щодо нас, відкидаємо цю особу. Але Господь ніколи так не робить, Він завжди є до кінця, завжди дає навіть найменший шанс людині змінитися на краще.

«Стараймося бути подібними до апостолів і черпати Дарів Святого Духа»

І тоді, коли Ісус Христос висів на хресті серед двох розбійників, один із них скористався  можливістю, яку  він отримав у кінці свого життя, — розкаятися і прийняти Бога до свого життя. І це прийняття Божого Слова до свого життя перемінює його, відкриває небо. І те, що пережили апостоли, коли на них зійшов Святий Дух, дає їм нове життя, нове народження. Їхня місія не завершилася зі смертю Ісуса Христа на хресті, не завершилася і із Вознесінням нашого Господа на небо, але набула нового змісту. Апостоли зрозуміли, що кожен із них повинен нести Бога у цей світ. Саме нести, ділитися Ним, а не тримати для себе. І, переживаючи цю радість від зустрічі з Богом, вони запалюють нею і інших людей, тих, які їх слухають і з ними перебувають.

Будучи християнами, будучи на тій Виноградині, стараймося приносити добрі плоди. Стараймося бути подібними до апостолів і черпати Дарів Святого Духа. Нехай Господь дарує нам мудрість бути простими, щоб у ній проповідувати Бога.

Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика

Фото – із Фейсбук-сторінки о. Романа Прокопця