«Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.
Не просили ви досі нічого в Ім’я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість» (Ів. 16: 23-24), — такі слова чуємо у сьогоднішньому Святому Писанні. У сучасному світі важко відшукати душевний спокій і внутрішню гармонію. Дуже часто у буденних перипетіях, у вирі щоденних подій, ми забуваємо про вічне. Але, не зважаючи на все, ми повинні не забувати кожного дня, кожної хвилини у своїх молитвах звертатися до Бога, просити у Нього духовної радості, і щоб Він наповнив наше серце любов’ю.
Над змістом сьогоднішнього Євангелія роздумує сотрудник храму Всіх Святих Українського Народу Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Руслан Мартинюк:
«Ісус Христос, прийшовши у цей світ, відкриває людині правду, яку вона не знала, а саме те, що Він – Син Божий. Отець-бо породив Його у Божий, тайний спосіб, і між Ними родився і походить Дух Святий. Ісус Христос привертає до Бога кожну людину, яка віруючи у Його слова, — стає дитиною Божою, вона отримує Небесного Отця.
Коли ми є діти Божі, то маємо право просити Отця того, чого потребуємо. Однак, ми повинні просити того, чого справді потребуємо, що є необхідне, корисне, — у імені Божому завжди отримаємо. Але маємо бути свідомими того, чого ми просимо, і того, чого не просимо. Бо може бути так, що чого потребуємо найбільше – не просимо, а чого потребуємо менше, – на це звертаємо увагу. І найголовніше для нас – це просити у Бога мудрості, віри, надії, любові. Також маємо просити у Нього миру, просити того, щоб ми змогли бути якнайкращими дітьми Божими. Тоді будемо мати це все, а до того — і все інше. Бо Господь каже: «Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться» (Мт. 6: 33). Якщо ми щиро, правдиво будемо шукати Боже Царство, — все інше будемо мати. І, навпаки, коли чогось нам бракує до земного життя, значить стоїть питання: чи правдиво і щиро ми шукаємо Царство Боже? Господь усе доповнює там, де є недоповнене.
Сьогодні ми усвідомлюємо і розуміємо, що усі ми є рівні перед Богом, усі потребуємо Божої ласки. Ми є тими, хто шукає у цьому світі підтримки, сили, допомоги, і усе це знаходимо у Бозі. Бог тоді діє через людину. Божа благодать і ласка для спасіння є конче необхідною. Тому стараймося прагнути Божої ласки, боротися за неї».
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
Повязані записи
