Коли-небудь ти зрозумієш, що бувають люди, які ніколи не зраджують, але для цього доведеться пройти через дуже багато зрад.
Коли-небудь ти зрозумієш, що зовнішній блиск – ніщо в порівнянні з внутрішньою красою. Тому що все, що ззовні, – це до першого дощу, те, що всередині, – горить завжди. Нехай навіть воно згасло до ледве видного вугілля. Але, досить скласти губи трубочкою і ласкаво подути – вогонь поступово розгориться і зігріє тебе.
Коли-небудь ти зрозумієш, що численні формули і афоризми, яких ти нахапався в навколишньому світі, – порожні, нехай і красиві, набори слів, – не більше того. Важливі лише ті істини, до яких ти сам дійшов.
Коли-небудь ти зрозумієш, що доброта, ніжність, ласка і турбота – це прояв внутрішньої сили, а не слабкості.
Настоятель храму Святої Ольги Городоцького благочиння Львівської єпархії ПЦУ отець Тарас Бецель
Повязані записи
