Християни з особливим трепетом готуються до Воскресіння Христа, адже саме Спаситель є джерелом життя, надії та єднання з Всевишнім. Тиждень перед Воскресінням є надзвичайно важливим, адже наповнений багатьма подіями, які мають глибинні символи та значення, що й дотепер не втрачають своєї актуальності для кожної людини в сучасному світі. Отож, про значення Богослужінь Великого тижня, про піст та можливість духовного вдосконалення розповів «Духовній величі Львова» отець д-р Василь Рудейко, заступник голови Літургійної комісії УГКЦ.
«Церква не мислить Ісуса Христа лише як страждаючого»
У народі тиждень перед Пасхою називають Страсним. Адже в цьому тижні не є основними Страсті Христові, хоча вони є центральними. Церква не мислить Ісуса Христа лише як страждаючого. Церква мислить Його передусім як Царя і Бога, який приходить на цей світ і воплочується. Він проживає наше життя, помирає (відповідно до людської природи), але Він Воскресає. І це є найважливішим.
Крім того, цей тиждень поставлений між двома воскресіннями: з одного боку є субота – воскресіння Лазаря, а з іншого боку є неділя – Воскресіння Христа. Між цими обома воскресіннями відбувається період певної людської спокуси, яку Христос витримав і тепер може допомагати нам в наших спокусах. І ця спокуса є багатоманітною.
Передусім це спокуса влади. Ісус Христос входить в Єрусалим на осляті, люди кричать Йому: «Осанна»! Проте через кілька днів ці ж самі люди Йому й зрадять. Вони тоді будуть кричати: «Розпни!». І в тому є глибинне значення Квітної неділі та Великої п’ятниці. У цьому й полягає криза демократії як форми правління. Бо можна підбурити народ і він буде кричати «Осанна!», або «Розпни!», тобто він буде приймати нераціональні рішення.
Про важливість богослужінь Великого тижня
Відтак є чотири звичайних дні, які ми маємо в нашому Великому тижні. Вони мало чим відрізняються від будь-яких інших днів Великої Чотиридесятниці. Зранку є Утреня, а ввечері є Літургія Передосвячених Дарів, як і в звичайні дні Великого посту. Однак ці дні мають чітко визначені теми, над якими Церква розважає.
У понеділок ми говоримо про смоковницю, яку Спаситель засушив, бо не знайшов на ній плоду. І тут є важливий момент: Ісус Христос засушив її не тому, що вона не плодоносила в той період, коли мала би плодоносити, а якраз через те, що вона не плодоносила в той період, коли вона не мала плодоносити. І тут є закритий глибинний сенс нашого християнського життя. Ми християни керуємося не лише природними законами, а також повинні керуватися надприродними законами.
Великий вівторок присвячений роздумуванням над притчею про десять дів, з яких п’ять були мудрі, а інші – не дуже. В контексті цього дня ми переосмислюємо цю мудрість і немудрість як вправляння в християнських чеснотах, особливо в ділах милосердя. Тобто можна бути дівицею, щоб присвятити себе божественному, але не маючи олії, якою є передовсім милосердя. В грецькій мові співзвучні слова “олія” і “милість”. Тобто варто бути тією олією милосердя та горіти як світильники, щоб являти Христа як Світло світу.
Велика середа присвячена згадці про грішницю, яка намастила Христові ноги миром і витерла їх своїм волоссям. На Утрені і на Вечірні є тексти, у який про це йдеться
У Великий четвер ми зранку маємо Утреню, в якій є гарні тексти про значення Таїнства Євхаристії. Бо в четвер ми згадуємо про Тайну вечерю Ісуса Христа, бо Він звершив перше причастя.
Є особливе богослужіння – це є Вечірня з Літургією Василія Великого. Часто її вважають «четверговою» Літургією. Насправді це так не є, бо це є «п’ятнична» Літургія. Ми звикли до того, що в п’ятницю немає Літургії, але насправді є. Бо звечора вже починається Літургійний день п’ятниці. Христос йде на Страсті, щоб своє тіло дати на розп’яття, а також дати своє тіло на поживу вірним. В деяких церквах, особливо монастирських та єпархіальних, — це Чин умивання ніг, посвячення Мира та Антимінсів.
Такими богослужіннями починається Велика п’ятниця, та плавно переходить в згадку про страждання та розп’яття Ісуса Христа. Цю згадку ми святкуємо на Утрені Великої п’ятниці, однак дуже часто її переносять на четвер, коли читається 12 страсних Євангелій (кожного євангеліста по декілька уривків, які розповідають про страждання і смерть Ісуса, а також про покладення Його в гріб). Також в п’ятницю є особливе богослужіння – Царські часи.
Велика субота починається покладанням Христа в гріб. Це відбувається на Вечірній з виставленням Плащаниці. В українській Церкві є особливий чин почитання цієї Плащаниці і моління біля неї. Є особливий піснеспів про Йосифа Ариматейського, який зняв тіло Христове.
Є ще одне богослужіння, яке називається Єрусалимська утреня. І це богослужіння є подібним до читання Псилтиря за померлими. Це таке заупокійне богослужіння за померлим Христом. Воно є унікальне тим, що на ньому співається весь 118 псалом, який є найбільшим, (у ньому є 176 віршів) і до кожного з тих віршів є піснетворчих текст.
В неділю є Літургія Василія Валикого з Вечірнею. На ній священики переодягаються з постових риз у світлі ризи. Вперше читається Воскресне Євангеліє. Відтак наступним богослужінням в неділю Воскресіння є Пасхальна Утреня і ще одна Євхаристія.
Я хочу на цьому наголосити, що в неділю Пахи є дві Служби Божих. Тому причастя відбувається двічі – одне на Літургії Василія Великого з Вечірнею, а інше – на Літургії Святого Іонна Золотоустого.
Після цього починається період П’ятидесятниці — 50 днів святкування Христового Воскресіння, очікування Зіслання Святого Духа, Вознесіння Христового і так далі.
Піст як нагода до звільнення від зайвого та духовного росту
Коли під час посту ми себе в чомусь обмежуємо, то це є погане налаштування. Все навпаки – ти себе звільняєш під час посту. Піст надає можливість замислитися над цінностями свого життя та розставити пріоритети.
А що ж є важливішим, ніж духовний ріст? Він є для того, щоб ми розвивалися, розкрилися у повноті Божественного образу. Святі отці не говорять про піст як про обмеження, а як про вдосконалення, а це робить тебе цілісним.
Цьогоріч період посту припав на випробування для українського народу. Хтось його витримав, а хтось ні. Про це говорити непросто. Однак варто приймати зважені рішення та не піддаватися маніпуляціям.
Підготувала Оксана Войтко
Повязані записи
