«Великий Господь наш, і велика сила Його, і розуму Його немає міри», – напевно не раз чули ці слова, оскільки це – прокімен на Літургії, який урочисто співається. Ми прославляємо Бога-Вседержителя. Так Бог один, а чи три? Бо ми знаємо, що є три Особи Божі: Отець, Син і Святий Дух. Але, як знаємо, Бог є один. Чому так? Бо Бог не має початку. Бог-Отець – безпочатковий. Але в Отці знаходять свій початок Син, який від Нього постійно народжується, і Дух Святий, який завжди від Отця походить. Значить Отець є єдиним джерелом Пресвятої Тройці. Бог є один, бо Отець один. Сьогодні мова піде про Отця-Вседержителя.
Пам’ятаю, як зі мною сталася кумедна історія, коли я ще був маленький. Одного разу мама мені сказала, що Бог мене всюди бачить. І я, як дитина, зрозумів це якось так геометрично. Ну, раз Він там, на небі, то як може мене всюди бачити. Я так і мамі відповів: «А якщо я підійду під якийсь дах, то Йому все одно буде видно?» Мама сказала: «Так, Богу все одно буде видно». Але вона не пояснила, яким чином Господь все бачить. Сьогодні я собі це пояснюю так: Бог бачить все через Своє творіння, зокрема через Своїх ангелів, які невидимо присутні. А через їхні очі на світ дивиться Бог-Отець. Бог дивиться через все Своє творіння: через людей, через своїх пташат, звірят. Він бачить і дотикається світу листям своїх дерев і всім, що сотворив. Бог – Творець всього. Не раз Бога зображають, як всевидюще око. Він все бачить. Чи пробували ви коли-небудь подивитися прискіпливо комусь у вічі. Інколи людині аж не зручно, а дехто може сказати: «Ти мене ніби наскрізь бачиш».
Пам’ятаєте, як Адам ховався від Бога. Інколи і нам, напевно, доводилося в житті таке досвідчити, що було очі незручно піднести догори. Наприклад, до батьків, коли ми були маленькі і щось накапостили. Тому що подивитися у вічі – це означає ніби стати повністю в правді. Бог-Отець-Вседержитель – всевидючий, Який всюди присутній і все бачить. Від Нього неможливо ні втекти, ні заховатися. Через Сина Свого Він пішов шукати Адама аж до аду. Через Свого Духа Він все наповняє, щоби все спасти, щоби все відшукати. Тому перестаньмо ховатися. Сьогодні такий призив звучить до нас. Потрібно перестати ховатися від Бога, адже це неможливо. Адже Він нас любить. Потрібно перед Ним постати і сказати: «Ось я… Візьми мене». Саме так говорить пророк Ісая. Якщо я буду Тобі в нагоді такий, який я є, тоді візьми мене. Я готовий Тобі послужити. Через нас Господь буде дивитися на світ, чинити щось добре, промовляти в світі. Сьогодні ми є руками, очима і вустами Бога. Ми можемо чинити Його справи, якщо дозволимо, щоб Він замешкав у нас.
о. Володимир Битюга, Голова комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ, духівник Українського Католицького Університету, сотрудник парафії святих мучениць Віри, Надії, Любові і їх матері Софії
Повязані записи
