У сьогоднішньому Євангелії ми читаємо про покликання апостолів. Ісус Христос вибирає конкретних людей для того, щоб вони йшли у світ і проповідували Слово Боже. Сьогодні Христос стукає у двері нашого серця і кличе йти за Ним. У Священному Писанні ми читаємо такі слова: «От, стою при дверях і стукаю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною» (Одкров.3,20). Про покликання дванадцятьох апостолів, про важливість відчути своє покликання, розмірковує адміністратор храму Успіння Пресвятої Богородиці Львівської Архиєпархії УГКЦ (с. Годовиця) отець Юрій Цегельський:
«Дорогі брати і сестри! Сьогоднішній євангельський уривок традиційно називають уривком про покликання апостолів. Дуже цікаво те, що він починається такими словами: «Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього» (Мр.3,13). Тобто ми маємо усвідомлювати те, що Ісус Христос кличе конкретних людей. Він не кличе просто будь-кого, хто там зголоситься виконувати ту чи іншу службу біля Нього. Ісус кличе конкретних людей, яких Він пізнав, яких Він розумів. Ісус Христос бачив їхні здібності, можливості, таланти і перспективи. Він, вибираючи їх, вже знав про те, як вони закінчать. Адже Він – Бог. І Ісус Христос розумів, що саме ці люди потрібні Йому. Так, саме ці конкретні люди потрібні Йому, бо саме вони виконають цю місію, з якою Він прийшов на землю. Саме ці люди побудують Церкву, яку Він прийшов закласти. Для Бога немає маси, для Нього немає просто якоїсь людської істоти з кодом, паролем чи номером. Для Бога важливою є кожна конкретна людина, яку Він бачить, яку Він посилає в цей світ, якій дає конкретне покликання, якій дає конкретне завдання. Завдання людини – це протягом життя зрозуміти, побачити і відчути своє покликання.
У момент нашого Хрещення, у момент, коли ми стали християнами, Бог покликав конкретно нас. У сьогоднішньому Євангелії ми читаємо про те, що він кличе конкретних людей: «Симона, якому дав ім’я Петро; Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім’я Воанергес, у перекладі – Сини грому; Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананія, та Юду Іскаріота, що його і зрадив» (Мр.3,16-19). Кожний із нас покликаний для служіння в Церкві Божій, покликаний для служіння в тому Царстві, яке започаткував Господь Бог. Він не кличе масу. Господь кличе конкретно нас з нашими здібностями, з нашими можливостями, з нашими вміннями, з нашими талантами. Він покладає на нас надію. Сьогоднішнє Євангеліє спонукає кожного з нас відчути, що він є покликаний Богом. Бог дав нам все необхідне для того, щоб ми були важливим елементом Царства Божого і Церкви. Сьогодні, дивлячись на апостолів, які були покликані до особливого служіння, відчуймо своє покликання, бо ми теж покликані до важливої справи у цій Церкві. Можливо, що на сьогоднішній день ми ще не розпізнали свого покликання, але це не означає, що ми його не маємо. Бог чекає, коли ми почуємо Його голос і підемо за Ним».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
