У сьогоднішньому євангельському уривку читаємо про те, як Ісус Христос виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди. Деякі з них говорили про те, що Він виганяє бісів князем бісівським. Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба. Багато людей не розуміли того, що Царство Боже наблизилося до них. Але люди, засліплені гріхом, не бачили цього. Сьогодні Господь також перебуває з нами. Але чи відчуваємо ми це? Чи відкрите наше серце і чи готове воно прийняти Бога? Про важливість того, аби не бути розділеними гріхом, роздумує військовий капелан Гарнізонного храму св. ап. Петра і Павла Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Юрій Цюпка:
«У сьогоднішньому євангельському уривку читаємо про те, що Христос не лишень говорив про Царство Боже, яке наблизилося, але і читаємо про те, що Він робив добрі діла. Сьогодні у Святому Євангелії також говориться і про поділ. Звичайно, ми розуміємо, що означає «поділити». Дуже часто у суспільстві буває так, що люди діляться на одних і на інших. В одних може виникати одна ідея, в других – інша. В такому випадку ми розуміємо, що стаємо слабшими.
У євангельському уривку Господь говорить: «Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство» (Лк. 11, 20). Перенесімося своїми думками до самого початку. Коли в людей була гармонія, тоді вони перебували з Богом. Люди відчували себе вільними. Могли щось робити, чимось займатися. Вони раділи з того, що роблять. Але коли прийшов гріх, то, відповідно, прийшла тривога. І десь від того часу ми розуміємо, що через гріх людина ділиться. Тобто людина неправильно використовує свою свободу, яку дав їй Господь. Коли людина щораз більше намагається наблизитися до Бога, то, це є, звісно, така своєрідна боротьба. Через первородний гріх ми стали схильні до гріха. Апостол Павло каже: «Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю» (Рим. 7, 15). Коли людина щораз більше наближається до Бога, прислухається до Нього, тоді вона може краще скористатися із своєї свободи. Коли людина чинить гріх (свариться, робить щось погане), то вона розділяється. Тоді ми не можемо нормально спілкуватися, не можемо нормально діяти, щоби зробити якусь річ.
Сьогоднішнє Євангеліє пригадує нам про старанність, пригадує нам про важливість не розділятися. Святе Письмо навчає нас не йти на те, що радить нам наш супротивник, мовляв «скуштуй», «зроби». Після кожного гріха чи якогось поганого вчинку людина відчуває, що з нею щось не так, вона відчуває себе обдуреною. Нехай Слово Боже, яке ми часто чуємо завжди, спонукає нас рухатися в правильному напрямку, користаючи з цієї свободи, яку дає нам Господь».
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
