Недавно зусиллями деяких представників Української Галицької Партії було перевидано знаменне послання митрополита Андрея Шептицького з 1941 року під назвою: «Наша державність. Як будувати рідну хату».
Митрополит писав його у досить нелегкий історичний період для українського народу, а саме у той час, коли, здається, на очах руйнувалася мрія про українську державність. Завзяті українські патріоти вирішили іти до кінця у боротьбі за Україну, залишивши після себе для наступних поколінь приклад мужніх воїнів, які не зігнули коліна ані перед фашизмом, ані перед большевицьким комунізмом.
Праведний митрополит Андрей, натомість, вирішив залишити для Українського народу немовби заповіт, у якому розповів про те, на чому будується українська державність і як її слід будувати. А оскільки не міг відверто про це говорити, тому у назві свого послання замість «державності» вжив термін «хата».
Це послання залишається актуальним, особливо під дану пору. А тому, особисто я дуже радію з того, коли сучасні політики черпають з ідей і думок митрополита Андрея Шептицького.
Але, коли мені до рук потрапило нове перевидання згаданого послання, я відразу зрозумів, що зобов’язаний на це відреагувати не тільки як священник УГКЦ, але також як голова Координаційної Ради з відзначення ювілею 155-ліття від дня народження митрополита Андрея Шептицького, який відзначаємо цього року на церковному і державному рівні.
Першим словом хочу висловити вдячність ініціаторам цього видання, бо й справді, попередні видання вичерпалися, а нових вже давно не було.
Разом з тим, хотів би звернути уваги достойних представників Української Галицької Партії на абсолютну несумісність і аморальність спроби прив’язати так величну постать Мойсея Українського Народу до власної партійної символіки. Адже на обкладинці зображений митрополит Андрей саме у кольорах Української Галицької Партії, які усім дуже добрі є знані, а внизу видніється символ згаданої партії і напис: «Бібліотека Української Галицької Партії».
Окрім того, до мого відомо дійшла інформація, що деякі представники цієї партії звернулися з проханням до представників духовенства УГКЦ з проханням про можливість розповсюдити це послання у перевидання Української Галицької Партії по парафіях. Напередодні місцевих виборів, які повинні відбутися восени цього року, такий крок є нічим іншим як непрямою агітацію за партію, а митрополит Андрей виступає як інструмент політичної кампанії.
Коли ми хочемо бути чесними супроти себе, історії і майбутнього, то повинні жити ідеями митрополита Андрея не тільки перед виборами, але постійно. У іншому випадку така поведінка є нечесною та несправедливою, як по відношенню до митрополита Андрея, так по відношенні до своїх виборців. Та й взагалі, усілякі спроби прикриватися визначними історичними постатями, робило велику шкоду в першу чергу тим постатям. Оскільки народ і промахи політичної партії (а без них не обійтись) асоціюватиме з митрополитом Андреєм.
Митрополит Андрей є Мойсеєм цілого Українського Народу! Його не можна приватизовувати! Він є Божим даром для усіх нас, який, на превеликий жаль, ми так ще і не відкрили.
То ж робімо все для того, аби відкрити для себе цього Велетня Духа, а не використовуймо його у власних інтересах.
Пишучи це, стверджую, що не маю жодного наміру кинути тінь на Українську Галицьку Партію. Навпаки, вважаю, що її ідеологія віддзеркалює погляди певної частини нашого суспільства. Сам особисто маю у цій партії людей, яких вважаю добрими друзями, щирими християнами і добрими патріотами. Але, поряд з тим, я зобов’язаний публічно висловити те, що висловив.
Дякую за розуміння!
Боже, благослови Україну!
Повязані записи
