1) диявол знає досконало природу людини, а саме, що вона схильна до зла;
2) незважаючи на це, людина схильна вибирати тільки добро;
3) знаючи це, диявол ніколи не пропонує людині вибір зла у чистому вигляді;
4) зло приходить до людини під виглядом добра;
5) перша ціль диявола – це сфальшувати сферу людського пізнання щодо добра і зла;
6) найефективнішим способом для цього є знести різницю поміж добром і злом;
7) для цього диявол шукає способів діалогу з людиною;
8)за предмет діалогу береться найбільш гостра і болюча для людини проблема;
9) спершу діалог виглядає як розмірковування над проблемою, яке має допровадити до сумніву у дотеперішніх переконаннях;
10) опісля приходить сумнів, який є відчиняє двері спокусі;
11) перша спокуса приходить через цікавість;
12) друга спокуса приходить як потреба;
13) третя і інші спокуси приходять як залежність;
14) не маючи змоги належно оцінити ситуацію, людина починає оправдовувати саму себе, свою поведінку, а остаточно спокусу і представляти її собі та іншим як норму;
15) у той час диявол просто з усмішкою курить файку і споглядає, як людина борикається з проблемою, яка виникла через те, що людина заплуталася у розпізнанні добра і зла.
Сфера людського пізнання є головним полем боротьби!
Це розуміли усі тоталітарні ідеологічні системи, тому намагалися за всяку ціну заволодіти нею.
Із фб-сторінки о. Юстина (Бойка)
Повязані записи
