У червні львів’яни та гості мають унікальну можливість помолитися перед образом, який власноруч написала матір Праведного Митрополита Андрея – Софія Шептицька. Побачити особливу пам’ятку, що дивом врятувалася в радянський час, запрошує Архикатедральний Собор святого Юра УГКЦ.
Йдеться про образ «Найсвятіше Серце Христове», від створення якого цьогоріч виповнюється 145 років. Як пам’ятка особливого історичного й культурного значення, він зберігається в приміщенні Митрополичих палат на Святоюрській горі, проте тільки в червні всі охочі мають змогу побачити образ і дізнатися подробиці про нього.
Як розповідають на фейсбук-сторінці Собору, Софія з Фредрів Шептицька мала неабиякий художній хист, отож створила ряд робіт на релігійну тематику, а також кілька портретів своїх рідних, свої автопортрети, та зображення родинної садиби. Більшість робіт Софії Шептицької були знищені у 1939 році, коли більшовики спалили родинний маєток Шептицьких у Прилбичах, проте образ «Найсвятіше Серце Христове» зберігся, бо вже на той час перебував у Львові.
«Найсвятіше Серце Христове» Софія Фредро-Шептицька написала у 1878 році, після народження сьомого і останнього сина – Леона, наймолодшого брата митрополита Андрея. Образ первісно знаходився у храмі Пресвятої Трійці, поряд з родинним селом Шептицьких – Прилбичі, у с. Брухналь (нині Тарновиця) Яворівського р-ну Львівської області, де у серпні 1865 року був охрещений Роман Марія Александр Шептицький – майбутній Митрополит Андрей.
17 січня 1901 року Софія подарувала цей образ синові Андрею, коли він став Митрополитом. Відтак владика Андрей забрав його зі собою у Митрополичі палати на Святоюрську гору у Львові. Тут образ зберігався до 1946 року, до часу ліквідації УГКЦ. Після 1946 року його доля була невідома.
У 1990 році, після легалізації УГКЦ і повернення їй Митрополичих палат, виявилося, що там зберігається якась цілком невідома робота Софії Фредро «Христос Пастир», де був зображений Ісус, який у руках тримає ягнятко. У 2012 році цей образ віддали на реставрацію у майстерню монахів-студитів. Під час детальної експертизи і дослідження реставратори виявили, що під зображенням є інше. Коли фахівці зняли верхній шар, то побачили «Найсвятіше серце Христове» — образ, який так довго вважався втраченим.
Причини, з яких у радянський час серце Христа замалювали зображенням ягняти, невідомі. Ймовірно, це зробили з метою збереження від знищення. Оскільки в східній традиції немає культу вшанування серця Христового, цю роботу із виправленим підписом легше було зберегти без привернення зайвої уваги. Так чи інакше, унікальний образ, створений рукою Софії Шептицької, було врятовано і відновлено – так серце Христа, зображене на полотні, символічно «воскресло».
Після реставрації він зберігається у Митрополичих палатах на Святоюрській горі, а протягом червня образ традиційно виставляють в Архикатедральному Соборі Святого Юрія для почитання. Червень у Церкві є місяцем особливого моління до Христа Чоловіколюбця, тож щоденно перед образом Найсвятішого серця Христа звершують Молебні до Христа.
Архикатедральний Собор святого Юра запрошує на молитву кожного дня: з понеділка по п’ятницю – після Божественної Літургії о 18:00, а у неділю – після Вечірні о 17:00. Це особлива нагода особисто побачити образ, що є свідком життя Праведного Митрополита Андрея і драматичних сторінок у житті УГКЦ, та помолитися перед ним.
Повязані записи
