Свято, яке розпочинає церковне коло дванадесятих господських і богородичних свят. Народження Богоматері Марії від праведних богоотців Іоакима і Анни. Напевно мало хто знає, що головний кафедральний собор Святої Софії у Києві відзначає своє престольне свято. Можна сказати, що це головний празник нашої Золотоверхої Столиці. Походження назви Святої Софії – Премудрості Божої було запозичене із Константинополя. Адже у давній столиці Візантійської імперії також головний храм збудований Юстиніаном Великим на честь Святої Софії – Премудрості Божої. Давня розповідь нам відкриває дивне видіння імператорові, якому Ангел вказав місце майбутнього величного собору, а назву Святої Софії Ангел вклав в уста юнаку, який знаходився при будівничих майбутнього храму. Ім’я “Софія” найбільш підходить Імені Божому. Дехто з давніх візантійських письменників вважав, що назва “Софія” запозичена із аллегорії Соломонової в Притчах: “Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його” (Притч. 9; 1). На підставі цих слів написана ікона Софії Премудрості Божої Київська, особливе шанування якої встановлене в День Різдва Пресвятої Богородиці. Соломонова “Премудрість” по-різному святими отцями тлумачиться. Св. Ігнатій Богоносець, св. Амвросій Медіоланський і блаж. Августин під цим словом “Премудрість” розуміють Сина Божого, інші цьому слову надають значення Церкви, в іншому місці св. Ігнатій Богоносець під цим іменем “Премудрості” розуміє Матір Божу. Але святі отці ні в якому разі Софії – Премудрості Божій не надавали якось окремого значення чи іпостасі. У давніх Києві і Новгороді під цим іменем тлумачилася ікона Святої Софії Матері Божої. І хоча ікони Софії Премудрості Божої в давніх храмах Києва і Новгорода мали різні зображення, але виявляли одну і ту саму суть – Премудрість, Домобудівництво Боже, Діву Марію, через Яку народився нам Спаситель – Господь Ісус Христос.
Храмова ікона Святої Софії Премудрості Божої у Києво-Софійському соборі розташована в іконостасній частині, як намісна, і зображає під балдахіном на семи стовпах Матір Божу, Яка стоїть на серповидному місяці, що лежить на хмарі. Під цією хмарою розташовано амвон з шістьма сходинками. Божа Матір зображена з піднятими догори руками, як Нерушима Стіна. На лоні Божої Матері зображено Спасителя, Який тримає Державу в лівій руці, а правою благословляє. По карнізові цього балдахіну зображено стрічковий надпис Соломонових слів: “Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його”. Написані вони грецькою мовою. Над балдахіном вверху в променях зображено Бога Отця, від Якого по цих променях написані Давидові слова із 74-го псалма: “Я утвердив стовпи Її”. Нище Бога Отця в полум’яному сяйві хмари над балдахіном Дух Святий, промені від Якого сходять на голову Богоматері. По обидві сторони від Бога Отця над балдахіном зображено сім крилатих Ангелів. З правого боку зображено Михаїла в руці з полум’яним мечем, Уриїла з блискавкою направленою донизу і Рафаїла з алавстром мира. З лівого боку зображено Гавриїла з гілкою розквітлої лілії, Селафиїла з вервицею, Ієгудиїла з царським вінцем, і Варахаїла з букетом квітів на білій хустині. Перед Божою Матір’ю на сходинках амвону стоять праотці і пророки. З правого боку на третій сходинці під ногами Богородиці пророк Мойсей зі скрижалями на яких написано: “Радуйся, Скрижалі Божі, в Якій перстом Отчим написалося Слово Боже”. На четвертій сходинці Аарон, який в правій руці тримає жезл, що розквітнув, а лівую вказує на сходинки під ногами Богородиці. На шостій сходинці Давид в царському вінці і мантії, який тримає Ковчег Завіту. З лівого боку на третій сходинці навпроти Мойсея зображено пророка Ісайю, який у лівій руці тримає напис: “Ось Діва в утробі прийме і народить Сина і назвуть Його Ім’ям Емануїл”. На четвертій сходинці навпроти Аарона зображено пророка Ієремію, який в правій руці тримає сувій, а лівую вказує на сторону. На п’ятій сходинці пророк Ієзекіїл, який тримає в руках закриті ворота. На шостій сходинці пророк Даниїл, який в руках тримає камінь. На сходинках знизу на першій написано “віра”, а по обидві сторони від неї напис: “сім сходинок сходження її”. На другій сходинці “надія”, на третій “любов”, на четвертій “чистота”, на п’ятій “смирення”, на шостій “благодать”, на сьомій під ногами Богородиці “слава”. На всіх семи стовпах під капітелями балдахіну зображенні емблеми в колах. Від правої руки Богородиці на першій колоні зображена книга з сімома печатками і над нею вверху такий напис: “дар премудрості”, а під нею: “бачиш книгу, яка запечатана сімома печатками”. На другому стовпі зображено семисвічник і над ним напис “дар розуму”, а потім: “бачиш свічник золотий і сім світильників поверх його”. На третьому стовпі зображено сім очей і над ними напис: “дар поради”, і потім “на камені єдиному сім очей”. На четвертому стовпі з лівого боку від Богородиці зображено сім трубних рогів і над ними напис: “дар кріпості” і далі “сім труб на падіння Ієрихона”. На п’ятому стовпі права рука в оточені семи зірок і напис: “дар бачення” і далі ще такий напис “в руці правій сім зірок”. На сьомому стовпі сім кадильниць вогняних і такий напис: “дар благочестя” , а потім ще “сім кадильниць святих повних ладану – це суть молитви святих”. На сьомому стовпі пучок з семи вогняних блискавок з написом “дар страху Божого”, і далі “промовляють сім громів голосами своїми”.
Ось такий опис зображення ікони Софії Премудрості Божої. Як матимите сьогодні час, а може в інший день, сходіть і пригляньтесь до цього зображення в іконостасі Софійського собору м. Києва і відчуєте ту таємничість і благодать, яку навіює ця ікона.
Зі Святом вас!
P. S. Хотів би ще поділитися з вами найбільш цікавим, тим, що випливає із опису ікони Софії Премудрості Божої. Зображено на ній сім ангелів: Михаїла, Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Салафиїла, Ієгудиїла, Варахаїла. У святителя Димитрія Туптала в четьїх-мінеях подане відповідне тлумачення цим святим ангелам: Михаїл – переможець супостатів, злої сили; Гавриїл – вісник Божих Тайн; Рафаїл – лікар недуг людських; Уриїл – сяйво вогню Божественного; Салафиїл – молільник, молиться до Бога завжди за людей і людей до молитви спонукає; Ієгудиїл – прославитель Бога, має служіння утверджувати людей, яку трудяться задля прослави Бога; Варахиїл – благословення Божого податель, клопочеться про Божі для нас благодіяння.
Митрополит Димитрій (Рудюк)