Дівчина чекала на свій рейс у великому аеропорту. Її виліт чомусь затримували, а отже доведеться чекати кілька годин. Вона купила книгу, коробку печива і вмостилась у крісло, щоб якось скоротати час.
Поруч з нею був порожній стілець, де лежав пакет печива, а на наступному кріслі сидів чоловік, який читав журнал. Вона взяла печиво, чоловік узяв теж! Її це роздратувало, але вона нічого не сказала і продовжувала читати. Та кожен раз, коли вона брала печиво, чоловік продовжував теж брати. Вона була не на жарт розлюченою, але не хотіла влаштовувати скандал в переповненому аеропорту.
Коли залишилося тільки одне тістечко, вона подумала: «Цікаво подивитися, що зробить цей нахаба?». Ніби прочитавши її думки, чоловік узяв печиво, розламав його навпіл і простягнув їй, не піднімаючи очей. Це було межею. Вона встала, зібрала свої речі і пішла.
Пізніше, коли вона сіла в літак, і відкрила сумочку, щоб дістати свої окуляри, то побачила… коробку печива. Вона раптом згадала, що поклала свою покупку в сумочку. І людина, яку вона вважала нахабою, ділилася з нею печивом, не проявляючи ні краплі гніву, просто з доброти. Їй стало так соромно. Але вже не було можливості виправити свою провину.
Перш, ніж гніватися, варто задуматися: можливо неправі саме ми. «Гнівливий чоловік здіймає сварку, і гарячий – множить провини. Гординя чоловіка його принизить, а покірний духом досягне чести» (Прип. 29, 22-23).
За матеріалами Фейсбук-сторінки о. Івана Галімурки
Повязані записи
